Інформаційна безпека як обʼєкт посягання злочинів проти основ національної безпеки України

Автор(и)

  • В. Аніщук Кандидат юридичних наук, доцент кафедри права, факультету бізнесу та права Луцького національного технічного університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-9854-4932

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.77.2.23

Ключові слова:

інформаційна безпека, національна безпека, цифровізація, об’єкт злочину, інформаційний простір, кібербезпека

Анотація

Стаття присвячена дослідженню інформаційної безпеки як складової національної безпеки України. Стрімкий розвиток цифровізації в Україні, який ми спостерігаємо в останні роки, спровокував створення новітнього інформаційного суспільства і, як наслідок – виникнення таких явищ як «кіберзагрози» та «кібератаки» у банківській, воєнній, критичній інфраструктурі тощо. У звʼязку з цим до національної безпеки держави цілком виправдано відносять інформаційну безпеку як самостійний елемент національної безпеки. Нове звучання інформаційна безпека набула через повномаштабне вторгнення Російської Федерації в Україну. Держава-агресор проводить жорстокі підступні військові дії не лише на території нашої держави, але й в інформаційному просторі. Спеціальні інформаційні операції Російської Федерації спрямовуються на ключові демократичні інституції (зокрема, виборчі), а спеціальні служби держави-агресора намагаються посилити внутрішні протиріччя в Україні та інших демократичних державах. Застосовані Російською Федерацією технології гібридної війни проти України, у тому числі моделі і механізми інформаційного втручання, поширюються на інші держави, швидко адаптуючись до локальних контекстів та регуляторних політик. Необхідність гарантування інформаційної безпеки зумовлюється, по-перше, потребою забезпечення національної безпеки України в цілому, по-друге, існуванням таких загроз інформаційній сфері країни, які можуть завдавати значної шкоди загальним національним інтересам, по-третє, врахуванням того, що за допомогою інформації можна впливати на зміну свідомості і поведінку людей. Завдання інформаційної безпеки – створення системи протидії інформаційним загрозам та захист власного інформаційного простору, інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів держави. Державна політика щодо забезпечення інформаційної безпеки є важливою складовою національної безпеки. В її основі повинна бути системна превентивна діяльність органів державного управління щодо надання гарантій інформаційної безпеки особистості, соціальним групам, суспільству і державі в цілому. Дослідження інформаційної безпеки як обʼєкта злочинів проти основ національної безпеки України в умовах війни є важливим та вкрай актуальним.

Посилання

Бондаренко, В.О. Інформаційна безпека сучасної держави: концептуальні роздуми URL: http://www.crime-research.iatp.org.ua/library/strateg.htm (дата звернення: 20.04.2023).

Войціховський А.В. Інформаційна безпека як складова системи національної без-пеки (міжнародний і зарубіжний досвід). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Право». Випуск 29, 2020.

Данільян О. Г., Дзьобань О. П., Панов М. І. Національна безпека України: структу-ра та напрямки реалізації: навч. посіб. Х. : Фоліо, 2002. 285 с.

Про основи національної безпеки України: Закон України. Офіційний Вісник України. 2003. № 29. Ст. 1433.

Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про стратегію інформаційної безпеки» : Указ Президента України від 28 грудня 2022 року №685/2021 / Президент України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685/2021#n33 (дата звернення: 20.04.2023).

Торяник В. М. Інформаційна безпека як складова національної безпеки держави. Роль ЗМІ в забезпечення інформаційного суверенітету України. Право і Суспільство. 2016. №2. С. 151-156. URL: http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2016/2_2016/part_1/28.pdf (дата звернення: 20.04.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-13

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право