Інституалізовані міжнародні альянси безпеки: на захисті основоположних прав людини
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.3.38Ключові слова:
основоположні права людини, інституалізовані міжнародні альянси (полюси) безпеки, неурядові організації, міжнародна підтримка України, міжурядова співпрацяАнотація
Стаття присвячена поглибленому дослідженню сучасного стану міждержавної співпраці, яка полягає в координації спільних дій глобальних акторів із захисту, в першу чергу, основних цінностей сучасного демократичного світового співтовариства, що, в результаті, складає в глобальну архітектуру захисту прав людини.
Автор намагається дати унікальне визначення поняття «інституалізовані» альянси безпеки, робить спробу пошуку спільних та відмінних характеристик, а також розставляє акценти та закладає основу для подальшого доктринального пізнання цієї категорії як основоположної в структурі майбутнього сектору безпеки, щонайменше на Європейському континенті.
У науковій роботі розвинута думка про інтенсифікації в останні десятиліття тенденції до регіоналізації співпраці держав у сучасних міжнародних відносинах, а також посиленні ролі кожного окремого міжнародного союзу як індивідуальної організації, так і їх співпраці між собою як колективної структури зі спільними інтересами. Такими як забезпечення стабільності, миру та безпеки, економічного та соціально-культурного розвитку, захисту прав людини та збереження демократичного урядування та сучасного міжнародного права, заснованого на доктрині рівності усіх держав та принципі верховенства права.
На думку автора така співпраця в Європі на регіональному рівні визначає та ще більше визначатиме вектор розвитку міжнародної спільноти в найближчому майбутньому. Зрештою автор доводить, що концепція основоположних прав людини лишається домінуючою в сучасному демократичному правопорядку, а їх захист – є однією із найважливіших пріоритетів передових держав світу.
Відтак пошук креативних способів комунікації з різними державами з огляду на унікальну історію співпраці, спільні точки дотику та геополітичні інтереси, в результаті яких створюються абсолютно нові або відновлюють свою діяльність раніше утворені субрегіональні інституції, є однією із екзистенційних потреб та ключових переваг України, яка замикає на собі відповідні альянси безпеки, що, в свою чергу, створює абсооютно унікальну регіональну систему захисту фунтаментальних прав людини.
Посилання
Студінський В.А. Люблінський трикутник у системі економічної безпеки Європи в контексті російсько-української війни 2014-2022 рр. Економічний вісник університету: наук. журн. 2022. № 53. С. 132–138. URL: https://doi.org/10.31470/2306-546X-2022-52-132-138.
Турчин Я.Б., Івасечко О.Я., Юринець О.Б. Підвищення ефективності реалізації ініціативи Східного партнерства в Україні. Політичне життя: наук. журн. 2022. № 1 (2022) С. 145–152. URL: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.1.17.
Гавриленко Н., Бобровицький А., Замікула М., Парахонський Б., Ус І., Широкий Г., Яворська Г. Стратегічне партнерство з Турецькою Республікою: зовнішньоекономічні аспекти: аналіт. доп. / заг. ред. М. Паламарчука, Р. Юлдашева. Київ: НІСД. 59 с.URL:https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2022.16.
Моісеєва Т., Кудлай І., Воробйова Г. «Асоційоване тріо»: засади створення, завдання. Старожитності Лукомор’я: наук. журн. 2021. № 6. С. 93-99. URL: https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.6.132.
Чеботарьов Є.В. «Люблінський трикутник»: інституціональні передумови та економічний потенціал створення. Економічний вісник Донбасу: наук. журн. 2020. № 3 (61). С. 41–48. URL: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-3(61)-41-48.
Майсеєва Т.М., Кудлай І.В. «Асоційоване тріо»: Оцінки, проблеми та перспективи. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. 2022. № 33 (72). С. 149–156. URL: http://www.hist.vernadskyjournals.in.ua/journals/2022/1_2022/22.pdf.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України», введено в дію Указом Президента України від 26 серпня 2021 року № 448/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4482021-40017.
Українська призма: Зовнішня політика 2021. Аналітичне дослідження. ГО «Рада зовнішньої політики “Українська призма”». Фонд ім. Ф. Еберта. ТОВ «Вістка». Київ. 2022. 328 с. URL: https://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/19293.pdf.
Українсько-турецька «квадрига»: взаємодія Києва та Анкари перед загрозою Москви. Радіо Свобода. 04 лютого 2022 року. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayinsko-turetska-kvadryha-moskva/31686318.html.
Дипломатія–2022: Зовнішньополітичні очікування українського суспільства: результати опитування, здійсненого на замовлення. Центр «Нова Європа». 2022. С. 30. URL: http://neweurope.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/Diplomatia2022_ukr_web.pdf.
Мартинюк В. Що спонукає Польщу до підтримки України? Український незалежний центр політичних досліджень. 10 липня 2015 року. URL: http://www.ucipr.org.ua/ua/publikatsii/research-updates/scho-sponuka-polschu-do-p-dtrimki-ukra-ni.
Бініон Б. Британська підтримка: у відповідь на «левиний рик». Український тиждень. 13 квітня 2022 року. URL: https://tyzhden.ua/brytanska-pidtrymka-u-vidpovid-na-levynyj-ryk/.
Гетьманчук А., Солодкий С. Перспективні напрямки розвитку тристоронньої співпраці у форматі Україна – Велика Британія - Польща з урахуванням національних інтересів і затверджених зовнішньополітичних пріоритетів України. Центр «Нова Європа. 2022. С. 16. URL: https:// analytics.intsecurity.org/ua-uk-pl-trilateral-cooperation/#_ftn29.
Чому Україна є цікавою для Тримор’я? Центр «Нова Європа». 2020 рік. URL:http://neweurope. org.ua/wpcontent/uploads/2020/10/NEW_ThreeSeas_ukr1.pdf
Тримор’я – Дорожня карта для України. Український інститут міжнародної політики. 2021. С. 161. URL: http://www.uiip.org.ua/wp-content/uploads/2021/11/Триморя-дорожня-карта-для-України.pdf.
Корома Н.С. Тримор’я, як приклад геополітичного лідерства. Місце України в європейському просторі: геопросторові риси та європейська уніфікація: матеріали всеукраїнського семінару, присвяченого Дню Європи. 2021 (18 травня 2021 р.). Тернопіль: Вектор. 2021. С. 35–39. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24181.
Програма головування України у Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Міністерство розвитку громад та територій України. 2021. С. 9. URL: https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/programa-golovuvannya-ukrayiny-u-strategiyi-yes-dlya-dunajskogo-regionu.pdf.
Левонюк Т. «Ініціатива трьої морів»: Проміжна ланка євроінтеграції для України. Центр «Нова європа». 2018 рік. URL: http://neweurope.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/Policy-Initsiatyva-troh-moriv_ukr-7-1-1-3.pdf.
Declaration of the heads of state Bucharest 9 meeting. The President of the Republic of Poland. 10 червня 2022 року. URL: https://www.president.pl/news/declaration-of-the-heads-of-state-bucharest-9-meeting-,55290.
Турчин Я., Івасечко О. Виклики для співпраці держав-учасниць формату Бухарестської дев’ятки в умовах еволюції безпекових загроз на східних кордонах НАТО. Гуманітарні візії. Політичні науки: наук. журнал. 2022. № 1 (8). С. 7–12. URL: https://doi.org/10.23939/shv2022.01.007.
Чорна, Н. Країни Вишеградської групи та Україна: досвід та перспективи співробітництва. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. 2012. Вип. 1. С. 211–216. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/9558/1/41_ChornaN.pdf.
Савельєв Є.В., Куриляк В.Є., Лизун М.В., Ліщинський І.О. Концепція «Вишеградська четвірка + Україна»: реальність і перспективи. Вісник економічної науки України. 2019. № 1 (36). С. 115–121. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151649.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.