Політико-правовий зв’язок інститутів забезпечення економічної конкуренції та банкрутства в системі господарювання

Анотація

Стаття присвячена постановці питання необхідності запровадження окремого напряму системологічних досліджень щодо функціонально змістовного міжінституційного зв’язку в системі підгалузей та інститутів господарського права та законодавства. Зазначена актуалізація розглянута на прикладі інститутів захисту економічної конкуренції, з одного боку, та інституту неплатоспроможності та банкрутства – з іншого. У зв’язку з чим, наголошено на наявності функціонально-змістового зв’язку між ними в першу чергу як економічними категоріями, елементами системи економіки ринкового типу. Дійсно, конкурентна боротьба може мати своїм прямим наслідком банкрутство неконкурентоспроможних суб’єктів господарювання. Банкрутство вітчизняних товаровиробників може докорінно змінити характеристику національного та місцевих ринків, щодо змісту конкурентної боротьби на них.

В цьому зв’язку у статті наголошується на необхідності предметної координації нормотворчого процесу законодавчого забезпечення цих взаємодіючих елементів ринкової економіки. Методологія їх автономного унормування вичерпала свій ресурс ефективності Хоча і залишається серед арсеналу «робочих програм». Таким чином виникає питання про засади інтегрованого розвитку названих або багатьох інших інститутів функціонування ринку, і головне - інститутів його господарсько-правового забезпечення.

Як наголошено у статті, таким інтегрованим чинником є економічна політика держави, а в контексті статті – промислова політика, що значною мірою інтегрує до себе і антимонопольно-конкурентну політику. Саме в контексті завдань промислової політики держави можна і необхідно встановлювати стратегічні та тактичні функціонально-кореляційні зв’язки що забезпечують взаємодію різних інститутів господарського права що в кінцевому результаті мають спільний макро-об’єкт – ринкову економіку. Що стосується інструментального рівня розбудови такої узгодженості та взаємодії, то мова може йти про законодавчо встановлені нормативи економічної конкуренції суб’єктів господарювання, критерії монополізації ринків товарів та послуг, критерії визначення окремих ринків та їх співвідношень, підстави виникнення господарсько-правової відповідальності за правопорушення в сфері економічної конкуренції, тощо.

Правові процедури банкрутства також мають численні «реперні крапки» такої взаємодії, зокрема: засоби попередження банкрутства, правові режими відновлення платоспроможності, встановлення спеціальних режимів процедур банкрутства для цілої низки категорій суб’єктів господарювання, спеціальні умови санації боржника, тощо.

Відтак, в статті наголошується на необхідності формування моделей змістовної адаптивності та функціональної взаємодії правових цілей та правових засобів з яких і і формуються окремі інститути господарського права для забезпечення ефективного господарсько-правового впливу на єдиний системно-працюючий економічний організм.