Відповідальність держав-членів ЄС перед приватними особами за невиконання зобов’язань за правом ЄС

Автор(и)

  • О. Водянніков Кандидат юридичних наук, старший проектний співробітник Програми підтримки для України ОБСЄ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2217-3100

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.3.26

Ключові слова:

право ЄС, Суд ЄС, принцип відповідальності держави-члена ЄС, відповідальність ЄС, критерій достатньої серйозності порушення

Анотація

Метою цієї статті є дослідження процесу становлення принципу відповідальності держав-членів ЄС перед приватними особами за невиконання зобов’язань за правом ЄС, аналіз його змісту та визначення пов’язаних з цим концептуальних і практичних підходів в практиці Суду ЄС. Положення установчих договорів ЄС не передбачає відповідальності держави-члена за шкоду, спричинену порушенням права ЄС приватним особам. Принцип такої відповідальності був визнаний в практиці Суду ЄС, а саме в 1991 році у об’єднаних справах C-6/90 та C-9/90 Francovich. Однак досить скоро Суд переглянув стандарт відповідальності держави-члена, запроваджений рішенням у справі Francovich. Основна відмінність між підходом справи Francovich та стандартом відповідальності держави-члена, проголошеним у об’єднаних справах C-46/93 та C-48/93  Brasserie du Pêcheur, полягає у критерії серйозності порушення права ЄС, що наближує його до стандарту відповідальності Союзу.

В статті пропонується огляд процесу зміни правової позиції Суду ЄС у цьому питанні, розкривається зміст критеріїв стандарту відповідальності держав-членів ЄС, сформульованого в подальшій практиці Суду (критерій встановлення прав для індивідів, критерій достатньої серйозності порушення та критерій прямого причинно-наслідкового зв'язку).

В статті обстоюється позиція, що Суд по суті визначив стандарт відповідальності держави-члена в якості надзвичайного засобу захисту права у випадку найбільш серйозних порушень державою-членом права ЄС. Тому, на відміну від початкового підходу справи Francovich, не всі порушення права ЄС можуть бути підставою відповідальності держави-члена перед приватними особами - така відповідальність настає лише за «достатньо серйозні» порушення. В статті аналізуються причини таких кардинальних змін у підходах Суду. На підставі такого аналізу робиться висновок, що такі зміни спрямовані на віднайдення справедливого співвідношення між правами особи, що постраждала в наслідок невиконання державою-членом своїх зобов’язань за правом ЄС, та забезпеченням свободи вибору національної політики у тій чи іншій сфері.

Посилання

Commission of the European Communities. Completing the Internal Market. White Paper from the Commission to the European Council (Milan, 28-29 June 1985). COM (85) 310 final. 14 June 1985. URL: http://aei.pitt.edu/1113/1/internal_market_wp_COM_85_310.pdf.

Steiner J., From Direct Effects to Francovich : Shifting Means of Enforcement of Commu-nity Law. European Law Review. 1993. Vol. 18, No. 1. P. 3-22.

European Court of Justice. Joined Cases C-6/90 and C-9/90 Andrea Francovich and others, Danila Bonifaci and others v. Italian Republic. European Court Reports. 1991. P. I-5403 – I-5418.

European Court of Justice. Case 26/62 NV Algemene Transport- en Expeditie Onderneming van Gend & Loos v Netherlands Inland Revenue Administration. European Court Reports. 1963. P. 1-16.

European Court of Justice. Case 6/60 Jean-E. Humblet v Belgian State. European Court Re-ports. 1960. P. 560-583.

European Court of Justice. Case 39/72 Commission of the European Communities v Italian Republic. European Court Reports. 1973. P. 102-117.

European Court of Justice. Case 6-64 Flaminio Costa v E.N.E.L. European Court Reports. 1964. P. 587-600.

European Court of Justice. Case 60/75 Carmine Antonio Russo v Azienda di Stato per gli interventi sul mercato agricolo (AIMA). European Court Reports. 1976. P. 46-57.

Council Directive of 20 October 1980 on the approximation of the laws of the Member States relating to the protection of employees in the event of the insolvency of their employer (80/987/EEC). Official Journal. 1980. L 283. P. 23 - 27.

European Court of Justice. Case 22/87 Commission v. Italy. European Court Reports. 1989. P. 163-173.

European Court of Justice. Joined Cases C-6/90 and C-9/90 Andrea Francovich and others, Danila Bonifaci and others v. Italian Republic. Opinion of Mr Advocate General Mischo delivered on 28 May 1991. European Court Reports. 1991. P. I-5370 – I-5402.

Appleton J. The Indirect-Direct Effect of European Community Directives. UCLA Journal of International Law and Foreign Affairs. 2000. Vol. 5, No. 1. P. 59-100.

Varner C. The Effectiveness of European Community Law with Specific Regard to Direc-tives: The Critical Step not Taken by the European Court of Justice. Michigan Journal of Interna-tional Law. 2001. Vol. 22, Issue 3. Р. 457-488.

Betlem G. Medium Hard Law--Still No Horizontal Direct Effect of European Community Directives after Faccini Dori. Columbia Journal of European Law. 1995. Vol. 1. Р. 469-496.

Ross M. Beyond Francovich. Modern Law Review. 1993. No. 56. P. 55-73.

Valladares R. Francovich: Light at the End of the Marshall Tunnel. University of Miami Yearbook of International Law. 1995. Vol. 3. P. 1-52.

Duffy P. Damages Against the State: A New Remedy for Failure to Implement Community Obligations. European Law Review. 1993. Vol. 17. P. 133-138.

European Court of Justice. Case C-91/92 Faccini Dori v Recreb. European Court Reports. 1994. P. I-3347 – I-3360.

European Court of Justice. Joined Cases C-46/93 and C-48/93 Brasserie du Pêcheur and Factortame III. European Court Reports. 1996. Р. I-1131 – І-1163.

Puder M. Phantom Menace or New Hope: Member State Public Tort Liability after the Double-Bladed Light Saber Duel Between the European Court of Justice and the German Bun-desgerichtshof in Brasserie Du Pêcheur. Vanderbilt Journal of Transnational Law. 2000. Vol.33. P. 311-370.

European Court of Justice. Case 178/84 Commission v. Germany. European Court Reports. 1987. P. 1262-1277.

European Court of Justice. Case C-221/89 Factortime II. European Court Reports. 1991. P. I-3956 – I-3971.

European Court of Justice. Case C-246/89 Commission v. United Kingdom. European Court Reports. 1991. P. I-4607 – I-4619.

European Court of Justice. Case 5/71 Aktien-Zuckerfabrik Schoppenstedt v Council of the European Communities. European Court Reports. 1971. P. 975-986.

European Court of Justice. Joined Cases C‑397/01 to C‑403/01 Pfeiffer and Others. Euro-pean Court Reports. 2004. P. I‑8878 – I-8922.

European Court of Justice. Case C-5/94 The Queen v Ministry of Agriculture, Fisheries and Food, ex parte: Hedley Lomas (Ireland) Ltd. European Court Reports 1996. Р. I-2604 – І-2616.

European Court of Justice. Case C-224/01 Gerhard Köbler v Republik Österreich. European Court Reports. 2003. Р. І-10290 – І-10332.

European Court of Justice. Joined cases C-178/94, C-179/94, C-188/94, C-189/94 and C-190/94 Dillenkofer and Others v Germany. European Court Reports. 1996. Р. І-4867 – І-4893.

Court of Appeal (England and Wales). R (Negassi and Another) v Secretary of State for the Home Department. 07 March 2013. [2013] EWCA Civ 151. URL: https://caselaw.nationalarchives.gov.uk/ewca/civ/2013/151

Swaine E. Subsidiarity and Self-Interest: Federalism at the European Court of Justice. Har-vard International Law Journal. 2000. Vol. 41, No. 1. P. 1-113.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-11