Міжнародний досвід організації інформаційно-аналітичної діяльності: тенденції нормативно правової співпраці України та зарубіжних країн

Анотація

Стаття присвячена проблемам інформаційно-аналітичної діяльності крізь призму нормативно-правової співпраці України та зарубіжних держав. У статті визначено інформаційно-аналітичне забезпечення як один з основних елементів організації роботи системи органів державної влади. Ця діяльність зводиться, по-перше, до інформаційно-пошукової роботи, спрямованої на підтримку оперативно-розшукової діяльності, по-друге, до аналітичної роботи, спрямованої на підтримку ухвалення стратегічних рішень у цій сфері та координацію діяльності цих органів. Акцентовано на тому, що аналітичної діяльності є підвищена увага до захисту персональних даних. Особистий характер даних окремих видів інформації, а також використання для їх одержання методів, пов’язаних із вторгненням у приватне життя, надають особливу значущість механізмам нагляду і заходам щодо гарантування безпеки. Розвиток інформаційних технологій зумовив нову потребу захисту особистих даних. Зазначено, що аналітична робота є одним з основних елементів процесу пізнання, що здійснюється в процесі вирішення завдань органів державної влади. Аналітична робота дає змогу шляхом переробки певної недопрацьованої інформації в підсумку отримати знання, на основі яких можуть ухвалюватися відповідні рішення. При цьому обов’язковою умовою ефективного виконання аналітичних заходів є наявність відповідної інформаційної системи. Зроблено висновок, що національна інформаційно-аналітична система не може бути визнана повноцінною, призначеною для аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади, без міжнародно-правової системи регламентації персональних даних. Розв’язком розглянутої проблеми може стати практична реалізація інформаційно-аналітичної системи, що охоплює набір сучасних інформаційних технологій у галузі аналітичної обробки даних, застосування підсистем штучного інтелекту, що дають змогу на основі багатокомпонентних модулів проводити зіставлення й аналіз інформації, прогнозувати дії осіб та місця їх можливого знаходження, давати рекомендації щодо організації діяльності органів державної влади.