Особливості правового регулювання адміністративно-правового статусу суб’єктів взаємодії держави та громадськості

Анотація

У статті запропоновано спеціальний аналіз особливостей адміністративно-правового регулювання адміністративно-правового статусу суб’єктів взаємодії держави та громадськості у сучасній Україні. Висвітлення зазначеного питання здійснене з огляду на наступні елементи адміністративно-правового статусу наведених суб’єктів: 1) ідентифікація суб’єктів взаємодії; 2) принципи правового статусу суб’єктів взаємодії є тими основоположними, відправними ідеями, концептом, які визначають побудову усього адміністративно-правового статусу досліджуваних суб'єктів та їхньої подальшої діяльності у сфері взаємодії. До таких принципів віднесено: демократизм, верховенство права, рівноправність, добровільність, прозорість, публічність, ініціативність у здійсненні взаємодії; 3) компетенційно-правомочний елемент. Акцентовано увагу, що компетенція органів державної влади, інших представників держави у сфері взаємодії з громадськістю на сьогодні, як і усі інші аспекти адміністративно-правового статусу наведених суб'єктів, не є належним чином визначеною. Окремі норми щодо повноважень державних органів щодо взаємодії з громадськістю хаотично передбачені у різних нормативно-правових актах; 4) відповідальність суб’єктів взаємодії. Автором зроблено висновок, що у законодавстві бракує системного підходу до регулювання відповідальності у сфері взаємодії держави та громадськості, закріплення особливостей складу відповідних порушень та встановлення адекватної таким порушенням видів відповідальності, визначення специфіки суб’єктів такої відповідальності; 5) гарантійний елемент, під яким запропоновано розуміти сукупність визначених у законодавстві спеціальних правових, політичних, економічних, соціальних та інших засобів забезпечення стабільної та ефективної взаємодії між державою та громадськістю, дотримання загальновизнаних стандартів такої взаємодії у громадянському суспільстві та демократичній державі, а також охорони прав та інтересів кожної із сторін.

Відзначено, що в цілому характеризуючи специфіку нормативно-правового регулювання змісту адміністративно-правового статусу суб'єктів взаємодії держави та громадськості, слід відзначити недостатнє його наповнення саме спеціальними адміністративно-правовими нормами, які визначають безпосередньо особливості статусу кожного суб'єкта як учасника взаємодії, особливості прав та обов'язків, завдань, відповідальності, принципів адміністративно-правового статусу у окресленій сфері. У структурі такого адміністративно-правового статусу надто мало норм, які специфікують місце та роль відповідних суб'єктів у ході здійснення взаємодії держави та громадськості.