До питання трудо-правового статусу працівника органу державної виконавчої служби

Анотація

Завданням даної статті є дослідження трудо-правового статусу працівників органу державної виконавчої служби, зокрема державних службовців. Оскільки дослідження правового статусу дозволяє визначити всі належні громадянину суб’єктивні юридичні права, свободи й обов’язки, що визначають його правове становище в суспільстві, закріплені в чинному законодавстві, а також систему гарантій забезпечення таких прав і свобод. Зазначено, що здійснюючи характеристику правового статусу державного службовця органу державної виконавчої служби, потрібно звернути увагу на організаційно-правовий аспект влади. У цьому розумінні її визначають як спосіб нав’язувати свою волю іншим суб’єктам і скеровувати її поведінку і дії у напрямі, який визначений відповідно до правових норм. Підсумовуючи викладене у статті, зроблено висновок, що державний виконавець є посадовою особою, яка наділена державно-владними повноваженнями і правомочна представляти інтереси держави у сфері виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Законодавець наділяє працівників державної виконавчої служби спеціальним правовим статусом, який визначає особливості їх правового становища серед інших осіб, та наділяється спеціальною правосуб’єктністю, специфічними додатковими правами й обов’язками, відповідальністю. Зроблено висновок, що державний службовець органу державної виконавчої служби як суб’єкт трудового права є носієм трудо-правового статусу, тобто сукупності передбачених нормами трудового та спеціального законодавства прав, обов’язків, гарантій, обмежень, а також інших юридично значущих властивостей, які характеризують рівень можливої та необхідної поведінки державного службовця як працівника, відображають належні йому переваги та привілеї, необхідні для забезпечення нормального виконання ним своїх, обумовлених посадовим становищем, трудових функцій та обов’язків.