Реалізація принципу децентралізації влади в Україні

Анотація

У статті розглянуто історію децентралізації державної влади на практиці країн Європейського Союзу. Дана характеристика  місцевому самоврядуванню, як ключовому суб’єкту децентралізації влади, та розкривається принцип субсидіарності. Окреслені проблеми реалізації децентралізації державної влади, зокрема зарубіжний та вітчизняний досвід.  У статті проаналізовано  і систематизовано ключові ризики  та проблеми, що виникли в ході здійснення в Україні реформи місцевого самоврядування і фінансової децентралізації.

Виявлено та досліджено фактори, що були причиною спротиву жителів місцевих громад реформі чи пасивного ставлення до створення об’єднаних територіальних громад, зокрема, економічний (очікування зниження фінансових можливостей громад внаслідок об’єднання), соціокультурний (наявність етнічних, культурних та інших відмінностей між жителями сусідніх громад), психологічний (недовіра до центральної та місцевої влади, страх перед скороченням об’єктів соціальної сфери тощо), географічний (погіршення доступу до центрів надання послуг), екологічний (намагання мешканців громад уникнути перенесення шкідливих виробництв на власну територію).

Виявлено географічну нерівномірність темпів процесу об’єднання територіальних громад у ході децентралізації, З’ясовано основні причини та форми спротиву районних рад та районних державних адміністрацій реформі децентралізації.

Спроби  реформування місцевого самоврядування в Україні робилися з часу проголошення її незалежності, але їм весь час перешкоджала відсутність консенсусу у середовищі політичної еліти щодо бачення зовнішньо - і внутрішньополітичного вектора  розвитку держави загалом і підходів до адміністративно – територіального поділу та організації влади на місцях зокрема. Однією з ключових проблем, що виникла із самого початку здійснення реформи, була неефективна комунікація між владою та громадянами, що викликала інформаційний  вакуум на місцях. Як показала соціологічні опитування, громадяни України мали доволі низьку поінформованість про особливості реформи децентралізації.

Складною проблемою для новостворених об’єднаних територіальних громад виявилося залучення до управління ними висококваліфікованих спеціалістів. Низька якість кадрового складу зазвичай пов’язана з тим, що більшість об’єднаних громад утворена винятково з сіл, які не можуть забезпечити співробітникам  органам місцевого самоврядування конкурентну зарплату та високі стандарти життя.