Правова характеристика агресивного податкового планування

Анотація

У статті розкриваються проблеми правової характеристики податкового планування. Наголошується на відсутності єдиного підходу при визначенні балансу приватних і публічних інтересів у сфері оподаткування, особливо у ситуації, коли платник податків намагається оптимізувати податкові платежі у спосіб, що не тягне прямого порушення приписів закону, однак має ознаки зловживання правом, що характерно саме для агресивного податкового планування. Стверджується про важливе значення розв’язання цієї проблеми, оскільки зловживання своїми правами з боку платників податків, використання недосконалості законодавства, маніпулювання розбіжностями в податкових нормах різних держав, активне використання в бізнес-схемах низькоподаткових юрисдикцій призводить до величезних втрат бюджетів багатьох країн. Вказується на те, що при агресивному податковому плануванні не відбувається прямого порушення закону, інакше такі дії кваліфікувалися б як податкове правопорушення. Наведено позиції науковців щодо визначення змісту такої категорії, як «агресивне податкове планування», висвітлена власна позиція автора з цього питання. Зазначається, що найбільш широкий інструментарій податкової оптимізації може застосовуватися при здійсненні міжнародного податкового планування. При цьому раніше одним із основних, найбільш поширених і ефективних способів агресивного податкового планування було використання низькоподаткових юрисдикцій. Однак сучасні тенденції протидії цьому явищу, пов’язані, зокрема, із широким запровадженням заходів антиBEPS та автоматичного обміну податковою інформацією зменшують вплив цього фактору. Наведені інші поширені інструменти агресивного податкового планування, зокрема трансфертне ціноутворення. Описуються негативні наслідки агресивного податкового планування для держави, пов’язані із зменшенням податкових надходжень до бюджету а також створення антиконкурентного середовища завдяки отриманню несправедливих податкових переваг. Розкрито основні методи протидії агресивному податковому плануванню як на міжнародному рівні, та і на внутрішньодержавному. Визначено основні ознаки агресивного податкового планування та зроблено висновок про те, що у кожному конкретному випадку поведінка платника податків, яка має ознаки агресивного податкового планування, повинна оцінюватися на предмет наявності зловживання правом, що дозволить застосувати відповідні, визначені законом наслідки з метою захисту державних та суспільних інтересів.