Суб’єкти деліктних зобов’язань
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.1.36Ключові слова:
делікт, кредитор, боржник, суб’єкти відшкодування шкоди, відповідальність, регресне зобов’язанняАнотація
Самостійним суб’єктом відповідальності за завдану шкоду є лише деліктоздатна фізична особа або юридична особа. Деліктоздатною визнається особа, яка досягла 14 років (крім випадків, визначених ч.2 ст.1179 ЦК України) та, яка невизнана недієздатною. Кредитор – це особа, якій заподіяно шкоду (потерпілий) і вона наділена правом вимоги. Боржник (носій обов’язку) – особа, яка відповідає за завдану шкоду. Як правило нею є заподіювач шкоди. У випадках, передбачених законодавством, боржником є не заподіювач шкоди, а особа відповідальна за поведінку заподіювача. Уразі смерті потерпілого кредиторами у деліктному зобов'язанні є непрацездатні особи, які перебували на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Юридичні особи є суб’єктами відповідальності у тих випадках, коли шкода заподіяна діяльністю її органів або в інших випадках, передбачених законодавством.
У зобов'язаннях із заподіяння шкоди має місце множинність осіб у зобов’язанні. Активна множинність, тобто наявність кількох кредиторів та одного боржника, зустрічається не дуже часто. Навіть якщо діянням однієї особи завдана шкода кільком потерпілим, вважається що в наявності є декілька зобов'язань, що існують між відповідальною особою та кожним із потерпілих. Винятком із даного правила є випадки заподіяння шкоди смертю особи. Частіше у зобов'язаннях із заподіяння шкоди виникає пасивна множинність або наявність кількох боржників. Характер відповідальності кількох боржників залежить від того, якими є їх дії, що призвели до заподіяння шкоди.
Особливим суб’єктом відповідальності є держава. Держава є відповідальним суб’єктом з ліквідації майнових наслідків неправомірних дій судових і правоохоронних органів. Саме тому вона зобов’язана виконати свій суб’єктивний обов’язок з відновлення порушеної майнової сфери потерпілого.
Особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну не її діями, має право регресу, тобто право звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого завдано шкоди.
Посилання
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. База даних «Законодавство України» URL: http:// zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15
Справа № 592/10475/15-ц від 26 червня 2018 року. База даних «Єдиний державний реєстр судових рішень» URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/75068294
Справа 6-108цс13 від 6 червня 2013 року. База даних «Єдиний державний реєстр судо-вих рішень» URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/35667389
Яновицька Г. Б. Відновлення майнових прав незаконно засуджених та реабілітованих громадян: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2005. 20 с.
Справа № 203/3237/16 від 15 квітня 2020 року. База даних «Єдиний державний реєстр судових рішень» URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88834034
Справа № 757/59501/19-ц від 01 червня 2022 року. База даних «Єдиний державний реєстр судових рішень» URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104921888
Словник іншомовних слів / за ред. О.С. Мельничука. К., 1974. 776с.
Цивільне право України / за ред. О. А. Підопригори і Д. В. Бобрової. К.: ВЕНТУРІ, 1995. 416 с.
Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції: Закон України від 19 травня 2011р. Голос України. 2011. №108.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.