Добросовісність як концептуальна основа правомірної реалізації цивільних процесуальних прав і обов’язків

Анотація

Стаття присвячена дослідженню категорії добросовісності в цивільному судочинстві. Автор зазначає, що на ниві правознавства та особливо у сфері судової юрисдикції, стали все частіше застосовуватися поняття та категорії, що належать в силу своєї природи до сфери етики та моралі. Однією з таких категорій є добросовісність.

Обгрунтовується, що проблема добросовісності властива кожній із історичних епох розвитку відомих форм цивільного процесу. Навіть у світлі судових перетворень минулого, так і не було вироблено ефективних процесуальних засобів боротьби з несумлінною поведінкою. У сучасних умовах актуалізуються дослідження категорії добросовісності в цивільному судочинстві. Йдеться навіть не так стільки про те, щоб надати цій категорії якість принципу, хоча варто зазначити, що певні нормативні підстави для цього є.

Добросовісність за своєю природою є неправовою категорією, для визначення змісту якої у такому сенсі необхідно звернення до інших понять і категорій етики та моралі. По-друге, категорія добросовісності традиційно використовується законодавцем для опису меж правомірної поведінки та, таким чином, визначення меж можливої ​​реалізації цивільних процесуальних прав. По-третє, надання категорії добросовісності характеру юридичного обов’язку слід розглядати у контексті елементів нормативної та теоретичної конструкції зловживання процесуальними правами та механізму протидії їм.

В цілому варто підкреслити, що категорія добросовісності відіграє ключову роль у визначенні критеріїв за якими можна відмежувати правомірне активне використання права від зловживання ним. Для цивільного процесуального права і цивільного судочинства ця проблема є особливо актуальною, адже за своєю правовою природою цивільне судочинство покликане опосередковувати конфлікт сторін, їх змагання і протидію одна одній. Змагання і протидія в цивільному судочинстві – це норма, а не зловживання. Тому при дослідженні обраної теми центральним завданням є відшукання відповіді на питання про те, в яких випадках змагання і протидія переростають у зловживання правом.