Правове регулювання штучного інтелекту у сфері репродуктивних функцій людини: сучасні виклики та перспективи реалізації

Анотація

 У статті досліджено  сучасні аспекти правового регулювання штучного інтелекту крізь призму застосування репродуктивних технологій. Зазначено, що правове регулювання штучного інтелекту здійснюється як на національному, так і міжнародному рівні. В Україні питання штучного інтелекту частково врегульовано в Законі України «Про захист персональних даних» та Концепцією розвитку штучного інтелекту 2020 року. Міжнародно-правове регулювання означеного аспекту суспільних відносин зосереджено у міжнародних актах, які мають суто рекомендаційний характер щодо характеристики штучного інтелекту, зокрема в Європейській етичній хартії Ради Європи щодо використання штучного інтелекту в судових системах. Наголошено, що на питаннях штучної репродукції, де в ролі «матері» виступає штучний інтелект. Концепт штучної репродукції передбачає широке використання штучного інтелекту, який відповідатиме за доступ кожної дитини до поживних речовин, «адаптованих до її потреб». Крім того, він передбачає, що штучний інтелект зможе стежити за розвитком дітей та сигналізувати про будь-які можливі відхилення. Зроблено висновок про те, що правове забезпечення діяльності штучного інтелекту має бути врегульовано з урахуванням дослідження ризиків використання його в різних сферах життєдіяльності суспільства на основі позитивного зарубіжного досвіду таких країн як Японія, Австралія, США. При цьому варто брати до уваги той факт, що роль штучного інтелекту у штучній репродукції відрізняється залежно від способу. Так, при процедурі екстракорпорального запліднення або штучній інсемінації штучний інтелект буде задіяний у процесі відбору яйцеклітин та сперматозоїдів, щоб збільшити відсоток можливості запліднення та зменшити ризики, пов’язані з розвитком ембріона. Розглянуто аспект встановлення граничного віку для осіб, щодо яких будуть застосовані допоміжні репродуктивні технології. Також  досліджено питання можливості проведення репродуктивних технологій для осіб, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі. Наведено приклади законодавчого регулювання допоміжних репродуктивних технологій у зарубіжних країнах.