Реформування законодавства про надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення в контексті розбудови в Україні соціальної держави

Анотація

Статтю присвячено аналізу окремих положень нової редакції Закону України «Про соціальні послуги» щодо порядку надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення в контексті розбудови в Україні соціальної держави.

Соціальною може вважатися держава з розвиненим громадянським суспільством, високим рівнем забезпечення соціального захисту громадян, зокрема, підтримки незахищених верств населення та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, викликаних боротьбою з всесвітньою пандемію гострої респіраторної хвороби COVID-19 та військовими діями, а також наданням їм соціальних послуг (у тому числі, шляхом соціального замовлення)  відповідно до міжнародних стандартів якості.

На шляху до розбудови в Україні соціальної, правової, демократичної держави європейського зразку постає безліч проблем. Основною проблемою є світова економічна криза, яка не оминула й Україну і вже довгий час продовжується. Також, Україні довелося зіткнутися та боротися з «глобальною надзвичайною ситуацією», якою стала всесвітня пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19. До того ж, в Україні йде руйнівна війна та на її території введено військовий стан. Відповідно всі ці чинники негативно впливають на розвиток української економіки, наслідками чого є зниження ділової активності, зростання цін, зменшення заробітної плати, скорочення штату працівників тощо та погіршення якості життя українців. Внаслідок чого в Україні збільшується кількість уразливих верств населення, які опинилися в складних життєвих обставинах, потребують соціального захисту, зокрема, надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення.

Основним законодавчим актом щодо надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення є Закон України «Про соціальні послуги» від 17 січня 2019 року № 2671-VIII. Він не регламентує детальну процедуру надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення, проте, серед іншого, він містить окрему статтю 26, присвячену основним аспектам порядку надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення (чого не було у попередній редакції Закону), зокрема, щодо фінансування, строків проведення конкурсу на надання соціальних послуг тощо.