Стабільність інституту власності та вилучення активів і корпоративних прав російських компаній: правове регулювання в України та досвід країн ЄС

Анотація

У процесі сучасних державотворчих процесів, євроінтеграції України, а також негативних явищ, що розгортаються внаслідок збройної агресії Росії, право власності, як одне з основоположних конституційних прав, зазнає обмежень і трансформації. Вчені-конституціоналісти сходяться у висновках щодо пріоритетності удосконалення системи гарантування непорушності права власності з урахуванням балансу національних інтересів. В статті проаналізовано правову новелу вилучення активів та корпоративних прав російських компаній та фізичних осіб в Україні через призму інституту права власності в національному праві та відповідне законодавство країн ЄС. Виділено загальні недоліки існуючої правової конструкції, що регулює процес вилучення активів, проаналізовано наявну практику її застосування. Порівняно конструкцію «вилучення» корпоративних прав з кримінально-правовим вилученням майна та цивільно-правовим інститутом примусового відчуження майна.

Метою наукового дослідження визначено висвітлення змісту гарантії (принципу) непорушності права власності, як вони закріпленні у Основних законах України, Польщі та Німеччини. Методологічну основу дослідження складають загальні та спеціально юридичні методи наукового пізнання, а саме: системно-структурний метод, метод порівняння та логіко-юридичний метод. Результати. У статті проведено аналіз конституційних гарантій непорушності права власності на прикладі України та країн ЄС. Встановлено, що положення Основних законів, які встановлюють стандарти у сфері права власності, мають неоднорідний та несистематизований виклад. Базуючись на практиці країн Європи та США у потенціальному вилученні активів російських олігархів, запропоновано замінити наявну конструкцію, зокрема, шляхом криміналізації порушення, введених обмежень щодо російських активів та впровадження інституту термінового застосовування майна у соціально значущих цілях, що дозволить використати його вже сьогодні в суспільних цілях, та затвердить рішучість українського народу щодо побудови європейської, правової держави, забезпечить дотримання фундаментальних прав людини, принципу верховенства права, законності та підвищить інвестиційну привабливість країни.