Ознаки механізму правового регулювання створення та використання об’єктів інтелектуальної власності в трудових правовідносинах

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню характерних рис механізму правового регулювання створення і використання об’єктів інтелектуальної власності в трудових правовідносинах. Встановлено, що цей механізм є багатозначним явищем, що характеризується суттєвим соціально-правовим значенням і складається із системи взаємоузгоджених елементів (правових інструментів, способів і методів їх застосування). Метою цією юридичної конструкції є створення в межах нормотворчої діяльності необхідних умов для належного виникнення, перебігу та припинення відносин, в яких буде повністю об’єктивована мета трудового права та права інтелектуальної власності, а також задоволені законні
інтереси працівника, роботодавця, суспільства в контексті створення та/або використання об’єктів інтелектуальної власності. Механізм правового регулювання створення і використання об’єктів інтелектуальної власності в трудових відносинах засновується на особливій нормативно-правовій основі, що є обставиною, у відповідності до якої дія цього механізму узгоджується із вимогами принципів верховенства права та законності. При цьому дія розглядуваного механізму об’єктивується в діяльності суб’єктів нормотворчої діяльності, структура яких обумовлена рівнями нормотворчості в сфері праці та зайнятості (центральним, муніципальним і локальним рівнями). Автором звертається увага на те, що механізм правового регулювання створення і використання об’єктів інтелектуальної власності в трудових правовідносинах діє з урахуванням існуючого конфлікту законних інтересів працівника і роботодавця, а також творця об’єкту інтелектуальної власності і суспільства. У висновках до статті наголошується, що ознаки механізму правового регулювання створення і використання об’єктів інтелектуальної власності в трудових відносинах засвідчують, що це явище доцільно осмислювати в двох контекстах: статичному (як систему правових інструментів, способів і методів їх застосування); динамічному (як процес використання цих інструментів в нормотворчій діяльності).