Виконання умов договору внаслідок дії обставин форс-мажору під час воєнного стану

Автор(и)

  • О. Мельник Адвокат, кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного права, інтелектуальної власності та цивільно–правових дисциплін Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-2088-630X

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.74.16

Ключові слова:

воєнний стан, форс-мажор, непереборна сила, укладення договору, зміна договору, розірвання договору, умови, зобов’язання

Анотація

В умовах дії воєнного стану існуюча договірна діяльність в Україні фактично розділилася на: договори, укладені до початку воєнного стану та після його введення.

Особливістю застосування форс-мажору для вітчизняних суб’єктів господарювання під час воєнного стану є настання його обставин переважно для обох сторін.

Кожний вид договору, укладений між сторонами, як правило, містить положення про дії сторін, що необхідно вчинити в умовах форс-мажорних обставин і наслідки, які наступають для сторін щодо виконання договірних зобов’язань із застосуванням форс-мажору.

Військова агресія Російської Федерації проти України вплинула майже на всі сфери життєдіяльності людини в Україні, в тому числі на можливість виконання цивільно-правових зобов’язань. Передбачається, що з цих причин велика кількість укладених в Україні цивільно-правових договорів не будуть виконані належним чином, будуть змінені умови, а в інших випадках, взагалі, розірвання договору. У зв’язку з чим є необхідність дослідити питання щодо наслідків невиконання цивільно-правових зобов’язань з причин запровадження воєнного стану в Україні.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами на сьогодні в умовах воєнного стану, які істотно змінились, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених ЦК України, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

Правове регулювання правових наслідків істотної зміни обставин, які існують при укладенні договору, як правило, будується на основі одного з двох ключових принципів договірного права: принципу, згідно з яким договори мають виконуватись (pactasuntservanda), або застереженні про незмінність обставин (clausularebussicstantibus). У законодавстві зарубіжних країн містяться норми, відповідно до яких «зміна обставин може бути виправданням зміни договору, коли збереження договору у первісному вигляді призводить до надзвичайних результатів, не сумісних із справедливістю».

Основними наслідками істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, є: – власне зміна договору, тобто зміна умов договору (і як наслідок – зобов’язань між сторонами) при збереженні самого договору в силі; – і розірвання договору за згодою сторін

Посилання

Мельник, О.О. (2016). Застереження про незмінність обставин договору та форс-мажор у цивільному праві України. Национальныйюридический журнал: теория и практика, 2/1 (18), 76–78.

Михайлов, В.И. (2000). Риск в бизнесе. Закон, 7, 53.

Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов’язань, що виникають із договорів та інших правочинів (2012). Лист Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10-1390/0/4-12. 27.09.2012. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. Availableat: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v1390740-12.

Андреєва, О. (2015). Цивільно-правова характеристика ризику істотної зміни обставин за договором: поняття та практичне значення. Юридична Україна, 3, 44–50.

Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003. Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Лист Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю».

Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р.

Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні». Відомості Верховної Ради України

(ВВР), 1998, № 13, ст. 52.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-31

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право