Інформація як об’єкт правового регулювання

Анотація

У статті аналізуються питання цивільно-правової природи інформації, підходи до розуміння її як об’єкта цивільних прав, об’єкта прав інтелектуальної власності, відбувається аналіз відповідності законодавчої дефініції і змісту правової категорії «інформація».

Процеси цифрової трансформації, що охопили Україну в останнє десятиріччя, призвели до кардинальних змін в розумінні правової сутності інформації. Інформація перестає бути простою сукупністю даних про дії та події, натомість вона стає важливим економічним ресурсом, набуває ознак товару, через розвиток технологій все більше відокремлюється від свого джерела. Саме такі процеси обумовлюють проведення наукових досліджень у сфері актуального розуміння інформації.

Не будь-яка інформація наділена рисами об’єкту цивільних відносин, об’єкту права інтелектуальної власності, а отже вбачається важливим виокремлення тих ознак і характеристик, що будуть підставою для віднесення інформації до об’єкта, права на який потребують визнання та захисту. До ознак, вже запропонованих науковцями у схожих дослідженнях додається зазначена й цій статті ознака «змістовності», що відмежовує данні, які не містять цінності від даних, що мають отримати правовий захист. В статті проводиться аналіз діючого законодавства, яке регулює інформаційні відносини, для встановлення необхідних та достатніх ознак віднесення певних відомостей до правової категорії «інформація» для визначення можливості поширення на ці дані відповідного правового режиму. У статті робиться спроба визначення підстав для віднесення інформації до одного з таких видів для обрання правового режиму регулювання поводження з відповідними даними: інформації як об’єкту інтелектуальної власності, інформації як інформаційного продукту в широкому розумінні та інформації як специфічного інформаційного продукту певного виду.