Степова Русь: особливості суспільного устрою Русі до прийняття християнства
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.74.4Ключові слова:
веди, Русь, Україна, скфіи, степ, землероби, скотарі, варна, Велесова книга, аріїАнотація
Автор розглядає суспільний устрій Русі з позицій ведичного правопорядку.
Про Русь до християнізації ми не маємо достатніх писемних відомостей. Чимало науковців, особливо іноземних, використовуюь брак джерел як доказ того, що Русь до того часу перебувала у дикому стані: не мала ані державності, ані права, ані писемності, ані релігії. Але такі судження суперечать дійсності. До прийняття християнства Русь, як і інші народи Європи та Азії, мала ведичну релігію. У ведах були викладені основні засади права, держави, суспільного устрою, правового статусу членів суспільства, тощо. Веди визначали усі основні сторони суспільного життя.
Це підтверджують численні джерела. В Україні залишилося багато свідчень ведичних порядків минулого. Наприклад, прізвища сучасних українців, як і прізвища запорозьких козаків, свідчать про те, що їх предки мали такий само чотирьох варновий устрій, який досі зберігається в Індії. На Русі поклонялися ведичним богам: Сур’ї, Індрі, Крішні, Вішну, тощо.
Прийнято вважати, що слов’яни, як й інші народи Європи, вели виключно осідлий спосіб життя і переважно займалися землеробством. Їх непримиренними ворогами були кочівники степів азійського походження. Проте концепція «боротьби лісу зі степом» — вигадана істориками XIX сторіччя і суперечить дійсності. На думку автора, руси, так само як і скіфи, поділялися на варни і касти згідно вед і правових актів, прийнятих на їх підставі. Нижча варна вела осідлий спосіб життя і займалася землеробстовм. Вища варна вела кочовий спосіб життя і займалася скотарством. Вона також була варною воїнів. Лише із їх середовища на Русі обирали князів. Найвищою варною були жерці — волхви.
Автор стверджує, що розуміння варново-кастового поділу суспільства має важливе методологічне значення для науки історії держави і права. На його думку, без урахування цього фактору неможливе правильне розуміння розвитку державності, права та політичної історії Русі, так само як й інших країн Європи та Азії.
Посилання
Греков Б. Киевская Русь. М: ООО «Излдательство АСТ», 2004. 671с.
Гумилёв Л.Н. Древняя Русь и Великая степь. М: Айрис—пресс, 2011. 736 с.
Рассоха І. Справжність Велесової книги: науковий доказ. Київ: Видавництво «Український пріоритет», 2018. 320 с.
Велесова книга со словарём. Пер. и коммент. Валентина и Юлии Гнатюк. 11-е изд. М: Свет, 2018. 608 с.
Геродот. Геродота турійця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами. Пер., передмова й примітки А.О. Білецького; Худож-іл. І.І. Яхін; Худож.-оформлювач Б.П. Бублик. Харків: Фоліо, 2006. 655 с.
А. Стриннгольм. Походы викингов. АСТ Москва, 2007. 399 с.
Галлямов С.А. Древние арии и вечный Курдистан. М: Вече, 2007. 560 с.
Наливайко С.І. Індоарійські таємниці України. К: Видавець Сергій Наливайко, 2009. 448 с.
Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: навч. посіб. для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти. За ред. В.Д. Гончаренка. Кол. Упорядників: В.Д. Гонча-ренко, О.Д. Святоцький, М.М. Страхов, С.І. Пирогова. К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. 716 с.
Крашенникова Н.А. Индусское право: история и современность. М: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 192 с.
Цибулькин В.В., Сивальнёв А.Н., Сердюченко М.Н. «Влесова книга»: быль и ми-фы Славянской цивилизации. К: ЧП Зеленский В.Л., 2016. 480 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.