Діалог прецедентного права між Конституційним Судом України та Європей- ським судом з прав людини.

Автор(и)

  • В.В. Гордєєв доктор юридичних наук, доцент кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.73.65

Ключові слова:

компетенція суду, Європейський суд з прав людини, конституційні суди, судові рішення, судовий прецедент

Анотація

«Конституційний інструмент європейського громадського порядку»: саме цими тепер відомими термінами Європейський суд з прав людини (далі – Суд) кваліфікував у 1995 році Конвенцію про захист прав людини та основних свобод (далі – Конвенція), у рішенні, винесеному у Великій палаті. Чи маємо ми зробити з цього висновок, що Конвенція буде прирівняна до Конституції, а Суд – до конституційного суду? Судді як гаранти дотримання прав і свобод, конституційні суди та Європейський суд з прав людини впливають один на одного своєю судовою практикою, іноді, здається, використовують еквівалентні стандарти посилання. Однак конституційні суди постійно використовують прецедентне право Суду, але не згадує про це. Таким чином, формується значне зближення прецедентного права, що
може призвести до подвійного читання: чи повинні ми бути в захваті від такої взаємодоповнюваності засобів контролю? Або вважати, навпаки, що ці відносини базуються насамперед на конкурентному праві? Діалог прецедентного права відповідає всім випадкам, коли за відсутності інституціоналізованої процедури суд вирішує більш чи менш вільно використовувати положення з такого-то рішення, винесеного іншим. Серед юридичних діалогів, безумовно, найтіснішим є діалог конституційного суду з Європейським судом з прав людини.
Діалог між судами передбачає впровадження інституційних процедур співпраці. Хоча договірна система не передбачала жодної інституційної процедури співпраці, розширення юрисдикції Суду щодо надання консультативних висновків спрямоване на зміцнення взаємодії між Судом і національними судами з метою консолідації імплементації конвенції відповідно до принципу субсидіарності. Конституційні суди займають дуже обмежене місце в прецедентному праві ЄСПЛ та навпаки. Те, що називається «діалог суддів», має свої переваги і, зокрема, дозволяє уникнути непорозумінь.

Посилання

J.-F. Flauss, «Les cours constitutionnelles et la règle du délai raisonnable: le contrôle de la Cour européenne», in Renouveau du droit constitutionnel, Mélanges en l’honneur de Louis Favoreu, Dalloz, 2007, p. 1263.

L. Favoreu, «Les Cours de Luxembourg et de Strasbourg ne sont pas des cours constitutionnelles», in Au carrefour des droits. Mélanges en l’honneur de Louis Dubouis, Dalloz, 2002, p. 35.

Рішення у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» №1-р/2021 від 14ю07.2021 URL: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/1_p2021.pdf.

Синицин П. М. Інтерпретаційна діяльність Конституційного Суду України в контексті рішень Європейського суду з прав людини. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-15