Вплив правопорядку на подання доказів: когнітивний дисонанс та адміністративно-правова характеристика

Анотація

У статті проаналізовано вплив правопорядку на подання доказів в адміністративному судочинстві. Доведено, що правопорядок має консолідуючий вплив на суспільство, виступає гарантією дотримання прав і свобод людини. За умови дотримання вимог держави до поведінки людини, держава гарантує людині захист та певні блага. Відповідно, чим вищий рівень правопорядку в державі, тим нижчим є рівень правопорушень. У правовій державі вищим є рівень захищеності людини; навіть за умови порушення певних її прав і свобод, за зверненням до відповідних органів, вони будуть відновлені якнайшвидше. Одним із таких органів є суд, мета діяльності якого полягає у здійсненні правосуддя
з метою відновлення справедливості та законності. Кожен з учасників судового процесу – позивач і відповідач, мають право подати дані, на підставі яких суд може зробити висновки про наявність чи відсутність у діях (бездіяльності) сторін ознак правопорушення та змусити учасників судового процесу до вчинення певних дій. Безсумнівно, що кількість правопорушень нижча у тих країнах, де рівень правопорядку стабільно високий. Саме тому і кількість звернень до суду для відновлення порушених прав і свобод значно нижчий, ніж у тих країнах, де рівень правопорядку нижчий. У таких суспільствах значний відсоток населення усвідомлено будує свою поведінку відповідно до вимог закону, а відносини у системі «людина – держава» ґрунтуються на принципах законності, взаємної поваги, визнанні людини найбільшою цінністю держави. Обґрунтовано, що правопорядок безпосередньо впливає на подання доказів в адміністративному судочинстві, оскільки: щоразу збільшує кількість людей, які усвідомлено керуються у своїй поведінці вимогами закону, а, відповідно, ці люди не допускають у своїй професійній діяльності порушень закону або порушень щодо себе з боку публічної адміністрації; постійний розвиток законодавства, реформування вітчизняної правової системи сприяє виникненню необхідності у людини до поглиблення її правових знань.