Захист довкілля під час збройних конфліктів у перспективі ухвалення П’ятої Женевської конвенції

Анотація

Стаття присвячується висвітленню основних питань щодо захисту довкілля як під час міжнародного збройного конфлікту, так й захисту довкілля під час збройного конфлікту неміжнародного характеру. Автором проаналізовані норми міжнародного гуманітарного права, які стосуються захисту довкілля від широкомасштабної, довгострокової та серйозної шкоди. Розглянуті питання щодо заборони  договірним та звичаєвим правом застосування під час міжнародних збройних конфліктів методів та засобів ведення війни, які мають на меті заподіяти або, як можна очікувати, завдадуть  шкоди довкіллю. Приділяється увага видам шкоди довкіллю, нанесеним у ході збройного конфлікту. У статті вказано, що послугувало приводом до ініціативи та численних  обговорень в юридичних колах питань щодо створення П’ятої Женевської конвенції. Розглядається питання щодо необхідності прийняття вказаної конвенції. Наголошується на тому, що довкілля користується особливим захистом паралельно із загальним захистом.

        Постійні дискусії та дебати щодо прийняття П’ятої Женевської конвенції, які точаться серед науковців та правотворців, не лише в Україні, а й на міжнародному рівні, підкреслюють актуальність відповідних досліджень. Для України це питання набуло особливого значення у зв’язку із початком російської агресії та окупації українських територій. Наведено думки та висловлювання зарубіжних науковців щодо визначення збройного конфлікту.

       Запропоновано власний погляд на проблему захисту довкілля під час збройних конфліктів, вирішення якої полягає у  необхідності прийняття П’ятої женевської конвенції. Автором наведені пропозиції щодо  можливого змісту П’ятої женевської конвенції. Вказано, що сфера застосування положень П’ятої Женевської конвенції повинна стосуватися захисту довкілля під час збройного конфлікту. Автор наголошує на тому, що в ній повинна також міститись характеристика зон, що охороняються та мають велике екологічне і культурне значення. Розглядається необхідність надання рекомендацій державам щодо прийняття належних законодавчих та інших заходів, спрямованих на забезпечення того, щоб корпорації та інші комерційні підприємства, які здійснюють діяльність на їх території виявляли належну обачність щодо захисту довкілля, коли вони діють у районі збройного конфлікту або в ситуації після збройного конфлікту. Вказується, що треба зазначити положення, які б застосовувались  в ситуаціях окупації та щодо вирішення питань у зв’язку із відновленням та захистом довкілля, якому була завдана шкода внаслідок конфлікту.