Нормотворча діяльність Президента України як правова форма реалізації нормотворчих повноважень

Автор(и)

  • З. Погорєлова Кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.73.4

Ключові слова:

теорія нормотворчості, нормотворчий процес, нормотворчі повноваження Президента України, нормотворча діяльність Президента України, види нормотворчої діяльності Президента України

Анотація

У статті досліджуються особливості правової форми здійснення нормотворчих повноважень Президента України, а саме нормотворчої діяльності.  Розкривається сутність нормотворчої діяльності як владної діяльності по плануванню, підготовці, встановленню, зміні і скасуванню загальнообов’язкових правил шляхом розробки і прийняття нормативних актів Президента України.

Обґрунтовується теза про те, що в силу важливості нормотворчої діяльності Президента України для реалізації мети цієї діяльності, статусу і усіх повноважень Президента України,  її владного характеру, встановленої загальнообов’язковості  актів, що приймаються Президентом України нормотворча діяльність Президента України має здійснюватися не тільки з застосуванням відповідних засобів контролю за цією діяльністю, супроводжуватися контролем за конституційністю і законністю актів, що приймаються Президентом України, але й також з дотриманням внутрішньої процедури підготовки і проходження правових актів Президента України, тобто мати відповідну правову процесуальну форму. Осмислюється значимість правової процесуальної форми нормотворчої діяльності Президента України, її роль у підготовці досконалих нормативних актів Президента України для найкращої реалізації практичних вимог до процесу нормотворчості.

Розглядаються також інші елементи, що характеризують нормотворчу діяльність Президента України: процесуальні стадії, процесуальні провадження і процесуальний режим, які разом складають інтегральну характеристику нормотворчого процесу, в рамках якого здійснюється нормотворча діяльність Президента України, як системи самостійних, логічно завершених етапів, стадій, юридико-технічних дій по встановленню, зміні чи скасуванню загальнообов’язкових правил поведінки шляхом прогнозування, планування, підготовки, узгодження, правової експертизи, розгляду та прийняття, державної реєстрації, опублікування, вступу в силу (набрання чинності) нормативних актів Президента України.

Розглядаються існуючі в правничій науці класифікації видів нормотворчої діяльності  Президента України та пропонується уточнена класифікація з урахуванням специфіки участі Президента України у законотворчому процесі та урядовій нормотворчості.

Посилання

Берназюк Я.О. Процедурно-процесуальні аспекти нормотворчої діяльності Президента України: основні тези. Держава і право. Випуск 56. С. 20 – 24.

Лепех Ю.С. Президент України як суб’єкт правотворчості: адміністративно-правовий аналіз. Наукові роботи Національного авіаційного університету. Юридичний вісник 4 (49) 2018.

Макаров Г. В. Нормотворча діяльність глави держави: зарубіжний досвід та вітчизняна практика. Стратегічні пріоритети. 2009. № 1 (10). С. 5-13.

Скрипнюк О.В., Федоренко В.Л. Нормотворча діяльність Президента України та її нормопроектне забезпечення. Монографія. О.Л. Скрипнюк, В.Л. Федоренко, Ю.Г. Барабаш, Я.О. Берназюк та ін. К.: НАДУ, 2011. 344 с.

Чорнолуцький Р.В. Феноменологія нормопроектної діяльності в конституційному праві України: питання теорії і практики. Дис. … докт. юрид. наук: спец. 12.00.02.; Інститут законодавства Верховної Ради України. Ужгород, 2018. 498 с.

Скрипнюк О.В. Курс сучасного конституційного права України. Х.: Право, 2009. 468 с.

Проект Закону України «Про правотворчу діяльність» №5707 від 25.06.2021. ULR: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72355.

Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Погасія Ігоря Петровича щодо офіційного тлумачення положень статей 1, 2 та пункту 2 статті 6 Закону України "Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кор-дон України", пункту 12 частини другої статті 15 Закону України "Про систему оподаткування", а також пункту 3 частини третьої статті 43 Закону України "Про місцеве само-врядування в Україні" від 1 жовтня 2002 року № 52-у/2002; Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва“ від 16 січня 2004 року № 6-у/2004. ULR: https://ccu.gov.ua/storinka-knygy/4-mezhi-povnovazhen-konstytuciynogo-sudu-ukrayiny-pidvidomchist-porushenyh-pytan 9.Кодекс Адміністративного судочинства України. Офіційний вісник України – 2005 р., № 32, стор. 11, стаття 1918, код акта 33303/2005.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народ-них депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 219 Регламенту Верховної Ради України (справа про Регламент Верховної Ради України) від 1 квітня 2008 року №4-рп/2008. Офіційний вісник України. 2008 р., № 28.

Мазур Д. В. Акти правотворчості Президента в республіках зі змішаною формою правління (загальнотеоретичний аспект): автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01; Харківський нац. ун-т внутріш. справ. Х., 2007. 20 с.

Скакун О. Ф. Форми участі Президента України у правотворчості. Вісник Національного Університету внутрішніх справ. Спецвипуск. До 10-річчя утворення Національного університету внутрішніх справ. 2002. С. 125-132.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-10

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень