Позитивний досвід Німеччини щодо правового регулювання соціального захисту державних службовців в сучасних умовах інформаційних комунікацій
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.72.83Ключові слова:
соціальний захист, державні службовці, соціальне забезпечення, державна служба, соціальне законодавствоАнотація
У статті проаналізовано специфіку правового регулювання соціального захисту державних службовців в Німеччині. Наведено головні закони Німеччини у даній сфері. Деталізовано зміст і значення законодавчих положень щодо соціального захисту державних службовців в сучасних умовах інформаційних комунікацій. Вказано позитивні моменти правового регулювання даної царини у порівнянні з вітчизняним досвідом. Сформульовано перелік пропозицій щодо запозичення таких моментів у національне соціальне законодавство. Це передусім забезпечення їх матеріальних та соціальних потреб, які виникають у зв’язку із тими обмеженнями, яких вони зазнають у зв’язку із виконанням завдань і функцій держави. У зв’язку із тим, що державний службовець у своїй службовій діяльності виконує завдання та функції держави, держава має взяти на себе відповідальність за забезпечення його усім необхідним. Саме тому, принцип утримання, за німецьким зразком, має стати одним із ключових принципів державної служби. Оплата праці державних службовців має стати більш прогресивною та враховувати ширше коло аспектів, які впливають на розмір заробітної плати. Аргументовано вагомість кожної із них для удосконалення правового регулювання соціального захисту державних службовців в Україні.
Соціальний захист державних службовців в Україні лише частково пов’язаний із різноманітними соціальними ризиками. Законодавство європейських держав передбачає дещо вужче коло обмежень, яких зазнають державні службовці, визначає дещо ширше коло соціальних гарантій, питання обмежень та соціальних гарантій є краще збалансованими, та найголовніше – норми законодавства інших держав дозволяють сформувати правильне розуміння сутності соціального захисту державних службовців, як гарантій їх утримання та утримання їх сімей на належному рівні для того, щоб державні службовці професійно виконували свої службові обов’язки. Саме це є ключовою відмінністю у правовому регулюванні соціального захисту державних службовців в Україні та європейських державах, і саме це має бути в першу чергу змінене в сучасних умовах інформаційних комунікацій та євроінтеграції України для подальшого розвитку цього інституту в нашій державі.
Посилання
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Міжнародний документ від 27.06.2014. Офіційний вісник України. 2014 р. № 75. том 1. стор. 83. стаття 2125
Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про державну службу» (нова редакція). URL: http:// w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54571
Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII. Відомості Верховної Ради. 2016. № 4. ст.43
Лопушинський І.П. Публічна служба Німеччини: досвід для України. І.П. Лопушинський. Публічне управління: теорія та практика. 2011. № 4 (8). С. 48–54.
Безусий В.В. Специфіка соціального захисту державних службовців в Австрії. Науковий вісник публічного та приватного права. Трудове право; право соціального забезпечення. Випуск 6, 2019. С. 55-59
Гейвах П. Порівняльний аналіз організації державної служби Німеччини, Австрії та України. Державне управління та місцеве самоврядування. 2012. №1. С.163-172.
Карпунець А.С. Зарубіжний досвід організації та функціонування інституту державної служби. Держава та регіони. Серія «Державне управління». 2016. № 3 (55). С. 146–154.
Марішенкова Т. Державний службовець у Німеччині. Збірник тез Всеукраїнського студентського онлайнфоруму «Державний службовець закордоном: знімаємо маски», присвяченого 100-річчю державної служби в Україні. Житомир : ЖДТУ, 2018. C. 72–76. 9. Губська О.А. Особливості моделі проходження державної служби в Німеччині. Науковий вісник публічного та праватного права. Міжнародне право. Випуск 6. Том 3. 2017. С. 205-208
Корнута, Р. Окремі особливості правового регулювання публічної служби Німеччини. Проблеми реформування державного управління : зб. наук. пр. К. : Вид-во УАДУ, 2000. С. 129 - 170.
Кізілов Ю. Ю. Зарубіжний досвід проходження державної служби та можливості його використання в Україні в умовах адміністративної реформи. Аспекти публічного управління. 2016. № 6-7. С. 57-65
Оплата праці працівників державного сектору: міжнародний досвід. Бібліотека державного службовця НАДС. 2020. 33 с. URL: https://nads.gov.ua/storage/app/sites/5/Mignarodniy%20dosvid/oplata-pratsi.pdf (дата звернення: 21.01.2022)
Bundesbeamtengesetz (BBG) vom 5. Februar 2009 (BGBl. I S. 160). URL: https://www.gesetze-im-internet. de/bbg_2009/BBG.pdf (дата звернення: 21.01.2022)
Bundesbesoldungsgesetz vom 19. Juni 2009 (BGBl. I S. 1434). URL: https://www.gesetze-im-internet.de/ bbesg/BJNR011740975.html (дата звернення: 21.01.2022)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.