Принцип законності в кримінальному праві України та ФРН: окремі нормативні та правозастосовчі аспекти

Анотація

У статті констатовано, що сьогодні в Україні принцип законності в кримінальному праві прямо пов’язується з кримінально-правовим регулюванням та його механізмом, впливаючи на його “роботу” у режимах порушення та дотримання кримінально-правових норм-заборон. Окремі з цих особливостей не мають однозначного розуміння в кримінальному праві України. З’ясувати деякі із цих особливостей можна за допомогою звернення до відповідних положень кримінального права ФРН.

Зазначається, що при визначенні кримінально-правового змісту принципу законності  слід враховувати нормативні орієнтири, закріплені у Конституції, актах кримінального, кримінального процесуального та ін. законодавства.

Автори статті проводять послідовний аналіз положень Конституції ФРН та КК ФРН з метою з’ясування відповідних положень кримінального права ФРН про зміст, структуру та застосування принципу законності з тим, щоб пояснити окремі особливості “складників” цього принципу та його “роботи” в кримінальному праві України.

У статті розкриваються загальні і спеціальні юридичні положення, що стосуються змісту та структури принципу законності в кримінальному праві, а також визначити структуру та “складники” цього принципу.

Акцентується увага на те, що зазначене розуміння принципу законності (його складових), яке ґрунтується на нормах Конституції, КК, КПК та ін. законодавчих актів, дозволяє визначити особливості застосування цього принципу в кримінальному праві. Зазначається, що нормативні орієнтири щодо досліджуваного питання “представлені” передусім у ст. 103 абз. 2 Конституції ФРН та § 1 КК ФРН. Завдяки “роботі” цього принципу в кримінальному праві ФРН забезпечується так звана “гарантійна функція кримінального права”.

Визначаються структурні елементи принципу законності, що прямо впливають на “роботу” цього принципу в кримінальному праві. Визначаються моменти врахування принципу законності при співвідношенні джерел кримінального права.