Кримінально-права характеристика цивільного бойового імунітету

Анотація

У дослідженні визнається, що необхідність нормативного регулювання бойового імунітету визначено зовнішньою агресією проти України, що почалася у 2014 році. Після повномасштабного вторгнення ворога в Україну з’явилася необхідність залучення для оборони країни не тільки військовослужбовців, а й цивільних осіб, що викликало необхідність законодавчої регламентації цивільного бойового імунітету. У статті розглядається проблематика кримінально-правового регулювання цивільного бойового імунітету. Досліджується комплекс нормативно-правових актів, які визначають правову природу, зміст та підстави виникнення цивільного бойового імунітету. Визначається, що у зв’язку, з тим, що цивільний бойовий імунітет є абсолютною новелою для національного законодавства, у науковому просторі поки що відсутні наукові роботи, що присвячені аналізу цього та пов’язаного із ним питань. Обґрунтовано, чому саме цей імунітет є бойовим і цивільним. Констатується проблемність суб’єктного складу осіб, які мають право на цивільний бойовий імунітет. Робиться висновок про можливість наділення імунітетом такого роду будь-якої особи, яка виконує дії з оборони України від акту зовнішньої агресії проти неї. Також робиться наголос на особливості визначення особи як цивільної, що дає право отримувати саме цей вид імунітету. Визначається  також необхідність використання положень міжнародного гуманітарного права для окреслення цієї категорії осіб. Констатується проблемність тлумачення та практичного застосування окремих кримінально-правових норм, які регулюють звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка має цивільний бойовий імунітет. Визначається, що ключовим при вирішенні цього питання є не наявність у особи громадянства України, а бажання боронити Україну від агресії та захистити її територіальну цілісність та суверенітет.