Порівняльні особливості європейського та українського правових механізмів регулювання скидання забруднювальних речовин

Анотація

Досліджується проблема адаптації українського правового регулювання скидання (РС) забруднювальних речовин (ЗР) з точкових джерел у поверхневі води до екологічного законодавства ЄС. Зазначається, що законодавче лімітування надходження ЗР є одним з актуальних й найбільш дієвих напрямів забезпечення якості вод та їх охорони від забруднення. Базою для адаптації мають слугувати порівняльні дослідження правових механізмів лімітаційного регулювання екологічного законодавства ЄС та водного законодавства України, зосереджені у підінститутах регулювання скидання ЗР (РСЗР) комплексних інститутів якості води та її регулювання. В умовах інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом (ІУВРБП) основні елементи РСЗР повинні зазначатися у планах управління річковими басейнами (ПУРБ) і показуватися у звітах. Перехід до сучасного РСЗР та його наближення до європейського відповідника вимагає порівняльного дослідження структури й складу правових механізмів РСЗР екологічних законодавств ЄС та України. Дослідження виявило, що європейське РСЗР принципово відрізняється від українського за цілеспрямуванням, системною побудовою і правовими інструментами, є більш ґрунтовним та детально розробленим. Запропоновано методику порівняння принципів регулювання, правових дефініцій та регуляторних норм РСЗР п’яти головних законодавчих джерел європейського екологічного права та двох основних джерел України. Використовувався набір (шкала) з 18 предметно-функціональних ознак механізму та ланцюга еколого-правового впливу РСЗР. Визначено, що з 35 оцінок за ознаками порівняння відповідність відсутня у 51 %. Така невідповідність регулятивних норм РСЗР визначається стосовно найбільш важливих ознак правового регулювання. Зроблено висновки, що здійснення ІУВРБП вимагає переходу до сучасних європейських правовідносин щодо РСЗР, відповідного структурування та деталізації певних вимог ПУБР.