Трудо-правові аспекти використання дистанційної праці в умовах воєнного стану

Автор(и)

  • О. Луценко Кандидат юридичних наук, доцент кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0000-0001-9357-8546

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.72.37

Ключові слова:

дистанційна робота, воєнний стан, умови праці, трудові правовідносини, режим роботи

Анотація

У цій науковій праці автор розкриває деякі проблеми використання дистанційної форми організації роботи у період воєнного стану. Автор наголошує, що умови застосування дистанційної форми роботи в умовах воєнного стану змінилися і не в кращий бік щодо працівників.

У час збройної агресії запровадження дистанційної роботи набуло ще більшої значущості, щоб і підтримувати економіку країни, і допомогти роботодавцям та працівникам організувати процес праці. Хоча КЗпП України не містить обмежень щодо використання дистанційної праці з-за кордону осіб, які працюють у вітчизняних роботодавців, утім у воєнний час з’являються окремі законодавчі акти, які вводять такі обмеженні (зокрема, щодо державних службовців, працівників суб’єктів господарювання державного сектора економіки). Автор акцентує увагу на тому, чи не є такі приписи-обмеження дискримінаційними, адже при дистанційній роботі головне, щоб працівник належно виконував свої обов’язки, незалежно від того з якого місця він буде фактично виконувати свої трудові функції? Окрім цього, автор наголошує на не об’єктивності приписів, які надали право роботодавцям застосовувати дисциплінарні стягнення щодо тих працівників (державного сектора економіки), які не будуть виконувати свої трудові обов’язки на території України. Автор підкреслює, що дистанційна робота за своєю сутністю є такою формою організації праці, яка дає свободу працівнику у виборі місця виконання своєї трудової функції, а обмеження цієї свободи нівелює саму природу дистанційної роботи.

У випадках поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру запровадження дистанційної роботи — право роботодавця. КЗпП України не вимагає згоди працівника. Роботодавець зобов’язаний лише ознайомити працівника з наказом до дати, з якої запроваджує дистанційну роботу, протягом двох днів з дня його прийняття. Якщо працівник не може працювати дистанційно під час існування означених обставин, то роботодавець може скористатися своїм правом оголосити простій або призупинити дію трудового договору.

Посилання

Коронавірус і дистанційна робота: що зробила держава URL: https://cedos.org.ua/researches/koronavirus-i-dystantsiina-robota-shcho-zrobyla-derzhava/ (да-та звернення 05.07.2022)

Eurofound. (2010). Telework in the European Union. URL: http://www.eurofound.europa.eu/eiro/studies/tn0910050s/tn0910050s.htm (дата звернення 05.07.2022)

Дистанційна робота: Матеріал до серії онлайн-тренінгів з міжнародних і європейських стандартів з питань праці URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-budapest/documents/genericdocument/wcms_753335.pdf (дата звернення 05.07.2022)

Вапнярчук Н.М. Дистанційна зайнятість: проблеми правового регулювання. Право та інновації. 2016. № 1. С. 101–106.

Демченко О.В. Механізм правового регулювання дистанційної зайнятості за трудо-правовою регламентацією. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2019. Вип. 2. С. 42–45.

Іншин М.І. Дистанційна зайнятість працівників в умовах ринкової економіки. Форум пра-ва. 2014. № 3. С. 466–469. URL: http://center-social-law.com/bitstream/123456789/93/1/259.pdf (дата звернення: 05.07.2022).

Свічкарьова Я.В. Дистанційна робота як одна із форм атипової зайнятості. Держава та регіони. Серія «Право». 2013. № 1. С. 129–134.

Сільченко С., Сербіна Д. Дистанційна праця: сучасний стан і перспективи розвитку пра-вового регулювання. Підприємство, господарство і право. 2021. № 1. С. 93-99. DOI https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.1.16

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України від 17.03.2020 р. № 530-IX. Офіційний вісник України. 2020. № 26. Ст. 955.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правово-го регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого ре-жиму робочого часу: Закон України від 04.02.2021 р. № 1213-IX. Офіційний вісник України. 2021. № 20. Ст. 850.

Кодекс законів про працю України: Закон від 10.12.1971 р. № 322-VIII. Відомості Вер-ховної Ради УРСР. 1971. Дод. до № 50.

Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р. № 2694-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 49. Ст. 668.

Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну робо-ту: наказ Мінеконом, торгівлі та сг від 05.05.2021 № 913-21. Офіційний вісник України. 2021.№ 54. Ст. 3383.

Лист ТПП України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 [Щодо форс-мажору] URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf (дата звернення 05.07.2022)

Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних ор-ганів у період воєнного стану: постанова Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 р. № 440. Урядовий кур'єр від 14.04.2022. № 86.

Деякі питання організації роботи працівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки на період воєнного стану: постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2022 р. № 481. Урядовий кур'єр від 28.04.2022. № 97.

Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV. Офіційний вісник України. 2003. № 11. Ст. 462.

Луценко О. Є. Дистанційна робота в умовах воєнного стану. Особливості реалізації прав у сфері праці та соціального захисту в умовах воєнного стану: Матеріали Кругло-го столу (12 травня 2022 р.). Львів, Харків, Вінниця. 2022. С. 135-138.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-27

Номер

Розділ

Розділ 5. Трудове право; право соціального забезпечення