До питання про кримінальну процесуальну регламентацію терміну «електронні активи, одержані злочинним шляхом»
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.71.55Ключові слова:
арешт майна, заходи забезпечення кримінального провадження, кримінальне процесуальне законодавство, кримінальне процесуальне врегулювання, активи, електронні активи, електронні гроші, віртуальні активи, здобуті злочинним шляхомАнотація
У статті наголошено, що ефективність кримінального провадження взагалі та накладення арешту на такий різновид майна як електронні активи, одержані злочинним шляхом, зокрема, залежить від розуміння сутності названого виду активів і стану його кримінальної процесуальної регламентації. Підкреслено, що досліджуване питання набуває особливого значення в умовах постійного інформаційно-технологічного розвитку та його впровадження в усі сфери суспільного життя. Здійснено аналіз положень нормативно-правових актів, в яких законодавець використовує термін «актив». З’ясовано, що категорія «актив» використовується у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Встановлено, що в податковому законодавстві зустрічається словосполучення «активи фізичної особи». Зазначено, що законодавче тлумачення терміну «активи» наводиться в КК України, законах України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» і «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Констатовано, що на законодавчому рівні термін «електронні активи» не знайшов свого закріплення та врегулювання. Відзначено, що електронні активи за своєю суттю, фактично, є фінансовими активами в електронній формі. З’ясовано, що прийнято розуміти під виразом «одержані злочинним шляхом». Запропоновано кримінальну процесуальну регламентацію терміну «електронні активи, одержані злочинним шляхом» здійснити шляхом доповнення ч. 1 ст. 1 закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» пунктом 11 наступного змісту: «1-1) електронні активи, одержані злочинним шляхом, – грошові кошти в формі записів на рахунках (безготівковій формі) та віртуальні активи, які прямо чи опосередковано отримані внаслідок учинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення; підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення».
Посилання
Розшук незаконно отриманих активів: практичний посібник. Базель: Базельський інститут управління, Міжнародний центр з повернення активів, 2015 (оригінал, англійська мова) / 2016 (переклад українською мовою). 144 с. URL: https://baselgovernance.org/sites/default/files/2019-01/tracing_illegal_assets_Ukrainian.pdf.
АРМА розробило Рекомендації з розшуку та арешту криптовалютних активів. АРМА. Агентство з розшуку та менеджменту активів. URL: https://arma.gov.ua/news/typical/arma-rozrobilo-rekomendatsii-z- rozshuku-ta-areshtu-kriptovalyutnih-aktiviv.
Заходи забезпечення кримінального провадження: навчальний посібник / О.В. Авраменко, Р.І. Благута, А.Я. Хитра. Львів: ЛьвДУВС, 2014. 192 с.
Фаринник В.І. Заходи забезпечення кримінального провадження у новому кримінальному процесуальному законодавстві: сутність та класифікація. Вісник кримінального судочинства. 2015. № 1. С. 133–142.
Завтур В.А. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження у підготовчому судовому провадженні: проблеми доказування. Вісник кримінального судочинства. 2016. № 1. С. 105–111.
Михайленко В.В. Реалізація засади верховенства права під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Право і суспільство. 2017. № 6. Частина 2. С. 187–195.
Гловюк І.В. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження: питання системності. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2017. № 12. С. 87–92.
Биков Д.С. Окремі аспекти арешту майна у світлі практики Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Наукові записи НаУКМА. Юридичні науки. 2021. Том 7. С. 14–19. DOI: 10.18523/2617-2607.2021.7.14-19.
Даниленко А.В. Окремі питання застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження. Право і суспільство. 2017. № 3. С. 205–208.
Дрозд А.В. Деякі проблемні питання арешту майна в кримінальному провадженні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2018. № 36. Том 2. С. 164–168.
Капліна О.В., Котова А.С. Процесуальний порядок арешту майна у кримінальному провадженні: монографія. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2021. 288 с.
Лепей М.В. Мета арешту майна у кримінальному процесі. Науковий вісник публічного та приватного права. 2016. Вип. 4. С. 249–254.
Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ, МСФЗ для МСП, включаючи МСБО та тлумачення КТМФЗ, ПКТ): міжнародний документ Ради з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB) від 01.01.2012. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/929_010.
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: закон України від 16.07.1999 № 996-XIV. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 40. Ст. 365.
Податковий кодекс України: закон України від 02.12.2010 № 2755-VІ. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 13–14, № 15–16, № 17. Ст. 112.
Кримінальний кодекс України: закон України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26. Ст. 131.
Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів: закон України від 10.11.2015 № 772-VІІІ. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 1. Ст. 2.
Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: закон України від 06.12.2019 № 361-ІХ. Відомості Верховної Ради України. 2020. № 25. Ст. 171.
Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: закон України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 29. Ст. 137.
Юридична енциклопедія: в 6 т. Т. 2: Д–Й / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. К.: «Укр. енцикл.», 1999. 744 с.
Про платіжні системи: закон України від 30.06.2021 № 1591-ІХ. Офіційний вісник України. 2021. № 62. Стор. 82. Ст. 3876.
Прийнято Закон «Про віртуальні активи». Верховна Рада України: офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/213503.html.
Про банки і банківську діяльність: закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 5–6. Ст. 30.
Кримінальний процесуальний кодекс України: закон України від 13.04.2012 № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9–10, № 11–12, № 13. Ст. 88.
Герасимов Р. Деякі питання застосування арешту майна за новим Кримінальним процесуальним кодексом України. Слово Національної школи суддів України. 2013. № 4 (5). С. 186–194.
Комарницька О., Дем’янчук І. Арешт на тимчасово вилучене майно під час досудового розслідування через повноваження прокурора. Вісник прокуратури. 2016. № 1. С. 65–77.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.