Правовий статус суддів найвищого адміністративного трибуналу Республіки Польща 1922-1939 рр.

Анотація

Стаття присвячена історико-правовим аспектам вимог щодо кандидатур, порядку призначення, службових прав і обов’язків суддів Найвищого адміністративного трибуналу Республіки Польща 1922-1939 рр., гарантій їхньої незалежності, порядку звільнення з посади та притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висвітлено суспільно-політичні причини та передумови формування та зміни нормативної бази щодо правового статусу суддів Найвищого адміністративного трибуналу. Його особовий склад становили перший голова, голови та судді.

Першим головою, головами та суддями Найвищого адміністративного трибуналу могли стати тільки особи з юридичною освітою. Також не менш як половина суддів повинні були мати суддівську кваліфікацію. Конкретної кількості голів і суддів закон 1922 р. не визначав, тому вона змінювалася залежно від потреби. В обґрунтуванні урядового проекту закону про Найвищий адміністративний трибунал була висловлена пропозиція про те, що кількість його суддів не повинна перевищувати 30. У 1927 р. відбулося незначне перевищення цієї кількості – працювали 33 судді Найвищого адміністративного трибуналу.

Охарактеризовано проблеми добору кадрів до першого складу Найвищого адміністративного трибуналу Республіки Польща та заходи щодо їхнього вирішення. Висвітлено правовий статус дисциплінарних судів щодо суддів Найвищого адміністративного трибуналу. Судді Найвищого адміністративного трибуналу здійснювали повноваження безстроково, але могли бути переведені на іншу посаду чи відправлені у відставку керівництвом держави.

З’ясовано вплив розпорядження президента «Право про устрій загальних судів» 1928 р. на правовий статус суддів Найвищого адміністративного трибуналу. Проаналізовано підвищення вимог для зайняття посади судді Найвищого адміністративного трибуналу на підставі розпорядження президента 1932 р. Водночас цим актом необхідна кількість членів Вищого адміністративного трибуналу зі суддівською кваліфікацією була скорочена до не менш як однієї третини.