Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості

Автор(и)

  • Б. Щербина Кандидат юридичних наук асистент кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-5388-7600

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.71.25

Ключові слова:

творчість, право, свобода, інтелектуальна власність, межі здійснення, людина, творець

Анотація

Стаття присвячена висвітленню актуальних питань, пов’язаних із змістом права на свободу творчості. Проаналізовано відповідні законодавчі положення та позиції, висловлені у науковій літературі.

Обґрунтовано, що право на свободу творчості має цивілістичну природу, однак відповідна норма Конституції України надає цьому праву фундаментального значення. Встановлено, що право на свободу творчості належить до групи особистих немайнових прав, які забезпечують соціальне буття, натомість загальне право на свободу – це право, яке забезпечує природне існування людини. Доведено, що право на свободу творчості виникає в людини в сили її народження і не потребує вчинення окремих дій, пов’язаних із набуттям цього права в порядку та на умовах, визначених законом. Встановлено, що право на свободу творчості первісно позбавлено економічного змісту, як і будь-яке інше особисте немайнове право, оскільки право творити не прив’язується до майнового стану особи. Доведено, що у результаті здійснення права на свободу творчості має місце створення неповторного та оригінального результату, який може належати до різних видів творчості. Встановлено, що закон розмежував кілька видів творчості, серед яких є літературна та художня творчість, результати якої охороняються авторським правом, та наукова і технічна творчість, при цьому наукова творчість може охоронятися або самостійно як окремий вид творчості, або у поєднанні з технічною творчістю. Доведено, що творчість можна умовно розподілити на два основних види: духовна і науково-технічна творчість. Обгрунтовано, що розвиток науково-технічної творчості зумовлює науково-технічний прогрес, який є невід’ємною частиною розвитку сучасного суспільства. Встановлено, що фізична особа має право на вільний вибір сфер, змісту та форм (способів, прийомів) творчості, і це право не підлягає цензурі, водночас допускається критика результатів творчої діяльності.

Посилання

Кохановська О.В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві: моногр. К.: Київський університет. 2006. 463 с.

Опольська Н.М. Забезпечення права на свободу творчості. Вінниця. 2021. 455 с.

Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. К. Юрінком Інтер. 1998. 335 с.

Інтелектуальне право України. Підручник. За заг. ред. проф. О.С.Яворської. Тернопіль: Підручники і посібники, 2016 р. 609 с.

Кузнєцова Н. С., Довгерт А.С. Сучасне цивільне законодавство України: здобутки, проблеми, перспективи. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2014. № 1 С. 51-67.

Опольська, Н. М. Становлення права на свободу творчості у Стародавній Греції. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2015. 18(1). С. 11-13.

Бочарова Н. В. Значення конституційного забезпечення свободи творчості та права на результати творчої діяльності в умовах інформаційного суспільства. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2014. № 7. С. 69-72.

Пунда О. О., Колобова Я.Ю. Проблеми здійснення права на свободу творчості. Університетські наукові записки. 2011. № 2. С. 81-86.

Тарасенко Л.Л. Реформа патентного законодавства (2020): основні новації щодо винаходів (корисних моделей). Вісник Львівського університету. Серія Юридична. 2021. № 73. С. 67-76.

Мілова Т.М. Конституційне право людини і громадянина на свободу наукової творчості в Україні: дис. к.ю.н. 2008. 211 с.

Ромовська З. Право на свободу творчості. Право України. 2016. № 11. С. 131-143.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-25

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право