Право відводу суду (судді) у цивільному процесі : проблемні питання

Анотація

У статті відвід розглядається як невід’ємний елемент та міра реалізації завдань справедливого судочинства. Адже безсторонній та неупереджений розгляд і вирішення судових справ – один із головних обов’язків кожного судді, а також складова частина присяги судді, порушенням якої визнається, зокрема, вчинення суддею дій, що можуть викликати сумнів у його неупередженості та підірвати довіру до судової влади в цілому з боку громадськості.

Статтю присвячено дослідженню поняття відводу суддів у цивільному процесі та, зокрема, проблемам даного інституту. Зазначається, що в Європейському Суді з прав людини напрацьована багаторічна практика щодо з’ясування того, чи був національний суд, розглядаючи конкретну справу, безстороннім та об’єктивним у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, п. 1 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб «суд», що підпадає під його дію, був неупередженим.

В статті аналізуються підстави відводу суддів та проблема доведеності тієї чи іншої підстави в світлі практики деяких судів. Зокрема, ЄСПЛ у своїх рішеннях проводить відмінність між об’єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити обґрунтовані сумніви в цьому відношенні, та суб’єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб’єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі.

У статті також проаналізовані приклади випадків, у яких може постати питання щодо недостатньої безсторонності суду, стосується, наприклад, виконання однією особою різних функцій в межах судового провадження, або ієрархічні чи інші зв’язки між цією та іншою особою в межах того ж провадження, має особистий характер і є наслідком поведінки судді у даній справі.

На підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що законодавство України в сфері відводу є недосконалим та потребує змін. Реалізація права на справедливий, неупереджений і незалежний суд шляхом відводу судді майже не працює на практиці, оскільки доведення підстав і фактів, необхідних для відводу судді, є досить складним аспектом.

Отже, у цьому дослідженні демонструємо складність питання доведення підстав і фактів, необхідних для відводу судді, аналізуючи деякі рішення суддів. Надано пропозиції щодо вдосконалення норм національного законодавства та приведення його у відповідність до міжнародних стандартів.