Проблемні аспекти захисту конституційних прав людини в Україні та шляхи їх подолання

Анотація

В статті розкриваються проблемні аспекти стану захисту прав людини та громадянина в Україні, адже такі права є основою існування держави як суб’єкта міжнародного права. На сьогодні дотримання прав і свобод людини і громадянина - головний критерій цивілізованого суспільства, його здібностей вирішувати найскладніші економічні, політичні та соціальні проблеми. Не випадково міжнародне співтовариство прагне ставитися до прав людини глобально, на справедливій і рівній основі. При цьому враховується національна і регіональна специфіка держав, їх різні історичні, культурні та релігійні особливості.

Стаття має за мету комплексне вирішення організації правової системи захисту прав людини, що повинно відповідати нормам міжнародного та національного права. Для цього дається правова характеристика та визначаються елементи сукупності гарантій для конституційного захисту прав з урахуванням національного досвіду, судової практики, досвіду інших держав, а також міжнародних стандартів в галузі охорони прав людини та громадянина, узагальнення і розвинення уявлень про зазначену проблему в аспекті трансформаційних змін сучасного соціального простору.

Сучасне українське суспільство переживає етап глибокого усвідомлення прав і свобод людини, який можна розглядати як початок духовного відродження України. Сама ідеологія прав стає більш загальновизнаною та затребуваною у державному і суспільному житті. Під кутом зору даної ідеології відбувається переоцінка поглядів на радянське і пострадянське минуле та формується проекція на ближнє й віддалене майбутнє України.

Втілення на практиці охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина – тривалий і поступовий процес перетворень всього суспільства. Однак, цей процес має певні часові межі визначені Угодою про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Для реалізації цієї Угоди необхідні не тільки відповідні заходи щодо поліпшення якості законодавства в цій сфері, вдосконалення діяльності виконавчої та судової влади, органів місцевого самоврядування, а також підвищенню активності громадян у контексті реалізації права захищати свої права та свободи всіма способами, не забороненими законами.

Поставлена в статті мета досягалась вирішенням завдань дослідження конституційних особливостей організації такого захисту та її впровадження в практику.