Нищення українського села голодомором 1932 – 1933 рр.: злочинні закони радянської влади

Автор(и)

  • С. Іванов Доцент кафедри теорії та історії держави і права Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат історичних наук, доцент. , Україна https://orcid.org/0000-0003-0166-9016

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.71.4

Ключові слова:

голодомор, хлібозаготівлі, колективізація, селяни, куркулі, геноцид, закон, злочин

Анотація

У статті розглянуто та проаналізовано низку найважливіших нормативно-правових актів, які були ухвалені союзним та республіканським керівництвом більшовицької партії упродовж 1932 – 1933 рр. Зроблена спроба продемонструвати їх злочину та антигуманну сутність на прикладі репресивних дій проти українського селянства. Визначено, що одним з ключових механізмів втілення цього злочину проти українського селянства, стало встановлення надмірних розмірів хлібозаготівель, які передбачали планове вилучення зерна у селян на користь держави. Показано, що за своєю суттю хлібозаготівлі не лише давали можливість поповнити запас хліба для продажу за кордон, але були зручним і вигідним для держави способом розправи з непокірним українським селянством. З’ясовано, що під прикриттям проведення хлібозаготівель, боротьбою зі спекуляцією, розкраданням державного майна і шкідництвом уряд видавав закони, що фактично легітимізували знищення українського селянства. Проведено ґрунтовний аналіз низки нормативно-правових актів, які були ухвалені радянською владою впродовж досліджуваного періоду та дозволяють підтвердити тезу про штучний характер голодомору, а це у свою чергу є надзвичайно важливим та актуальним завданням в умовах сучасної історико-правової науки заради збереження історичної пам’яті українців. Доведено, що правовий нігілізм сталінської тоталітарної диктатури, уособленням якого у концентрованій формі стали антиселянські закони 1932 – 1933 рр. переконливо доводять, що Голодомор став одним з наймасштабніших злочинів проти людяності у сучасній історії людства, який за всіма критеріями можна кваліфікувати як геноцид проти українців як нації та селян як класу. Особливу увагу приділено злочинним діям радянського керівництва під час проведення насильницької колективізації селянських господарств та хлібозаготі- вельних компаній, а також політики ліквідації куркульства як класу. Продемонстровано, що головна мета насильницької колективізації полягала в тому, щоб створювати колгоспи замість окремих селянських господарств, це в свою чергу сприяло б швидкому втіленню планів хлібозаготівель.

Посилання

Кульчицький С. Ціна «великого перелому». К.: Україна, 1991. 432 с.

Голод 1932–1933 років в Україні: Причини та наслідки / Редкол.: В. Смолій (голова) та ін. К.: Наук. думка, 2003. 888 с.

Kulchytsky S. The Famine of 1932–1933 in Ukraine: An Anatomy of the Holodomor / Translated from the Ukrainian by Ali Kinsella. Edmonton; Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies, 2018. 175 p.

Веселова О. Голодомори в Україні 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947: Злочини проти народу. Київ: Ін-т історії НАН України, 2000. 262 с.

Коркін С. Правове беззаконня. Закон і бізнес. 08.08 – 14.08.2009. URL: https://zib.com.ua/ua/3018- pravove_bezzakonnya.html

Мейс Дж. Політичні причини голодомору в Україні (1932 – 1933 рр.). Український історичний журнал.1995. № 1. С. 34 – 48.

Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор. К.: Либідь, 1993. 280 с.

Майстренко І. Історія Комуністичної партії України. Нью-Йорк: Сучасність, 1979. 256с.

Постанова ЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р. URL: http://www.adm-pl.gov.ua/ photo/32-33/archiv/original/10.html

Три голодомори в Україні в ХХ ст. : погляд із сьогодення. К. : Українська Видавнича Спілка, 2003. 312 с.

Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький. Особа, час, оточення. К.: Стилос, 2002. 468 с.

«Изменения паспортной системы носят принципиально важный характер». Как создавалась и развивалась паспортная система в стране. Источник. 1997. №6. С. 101-121.

Веселова О. Міжнародна науково-теоретична конференція «Голод - геноцид 1933 р. в Україні: історико-політологічний аналіз соціально-демографічних та морально-психологічних наслідків». м. Київ, 1998 р. Український історичний журнал. 2000. № 1. С.151–153.

Постанова Раднаркому УСРР і ЦК КП(б)У «Про занесення на «чорну дошку» сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі». URL: http://textbooks.net.ua/content/view/1075/17/

Кульчицький С. Причини голоду 1933 року в Україні (по сторінках однієї забутої книги). Історія України. 2003. № 42. С. 1–10.

Колективізація і голод на Україні: 1929-1933. Збірник матеріалів і документів. Відп. ред.: Кульчицький С. Київ: Наукова думка, 1992. 736 с.

Молодико В. «Чорні дошки». «Зоря Полісся». 22 листопада 2013 р.

Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГОУ). Ф. 1. Центральний комітет Комуністичної партії України (ЦК КПУ), м. Київ (1918 – 1991). Оп. 16.Спр. 9.

Геноцид українського народу: Голодомор 1932-1933 рр. URL: http://www.archives.gov.ua/Sections/ Famine/Publicat/index.php?1933-01

Постанова Апеляційного суду міста Києва за кримінальною справою, порушеною за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932 – 1933 роках. URL: https://old.uinp.gov.ua/publication/postanova-apelyatsiinogo-sudu- mista-kieva-za-kriminalnoyu-spravoyu-porushenoyu-za-faktom

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-25

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень