Формування основ давньокитайського міжнародного права в добу Чжоу

Автор(и)

  • О. Гавриленко Професор кафедри міжнародного і європейського права Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, доктор юридичних наук, професор,, Україна https://orcid.org/0000-0001-5554-4919
  • Т. Сироїд Завідувач кафедри міжнародного і європейського права Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, доктор юридичних наук, професор,, Україна https://orcid.org/0000-0002-8165-4078

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.71.2

Ключові слова:

міжнародне право, Стародавній Китай, джерела права, звичаї, міжнародний договір, право війни

Анотація

Наведена стаття являє собою комплексне дослідження процесів становлення та розвитку міжнародного права на теренах Стародавнього Китаю. У статті зазначено, що на межі II і І тисячоліть до н.е. активну зовнішню політику проводила імперія Чжоу, внаслідок чого почали складатися певні звичаї в цій сфеpi. В VII–VI ст. до н.е. на теренах Китаю існувало сім великих державних утворень, а також значна кількість дрібних і найдрібніших. Автори наголошують, що до середини І тисячоріччя до н.е. складаються відносини, що мали не просто зовнішньополітичний, а саме міжнародно-правовий характер. Широко розповсюдженою була практика міжнародних переговорів, на яких іноді збиралося до десятка і навіть більше держав. Їх можна вважати передтечами міжнародних конференцій.

Історія зберегла до нашого часу приклади договорів, які укладали між собою тогочасні суб’єкти міжнародного права. Загалом практика давньокитайських договорів була доволі різноманітною: укладалися мирні договори взаємодопомоги, договори з територіальних питань, особливо з нейтралізації територій, незавдавання шкоди територіям, особливо рікам, договори щодо колективних репресалій та санкцій щодо порушників, шлюбні договори, угоди щодо порядку експорту чи імпорту певних товарів тощо. У більшості випадків договори, що укладалися між давньокитайськими державами, не мали одного визначеного об’єкта, а охоплювали кілька (інколи до десятка) питань, що потребували правового врегулювання.

Поступово, завдяки звичаєвим нормам, формується й право війни, хоча все ж на практиці в Давньому Китаї мали місце численні відхилення від офіційно заявленого поводження – масові вбивства полонених, продаж захоплених людей у рабство, приношення їх у жертву богам. Автори підсумовують, що з одного боку, на теренах Стародавнього Китаю видно помітні кроки на шляху до розвитку міжнародного права. Насамперед це виявилося у поступовому складанні в той час підґрунтя для формування в подальшому базових інститутів міжнародного права. З іншого боку, ідеалізувати міждержавні відносини цієї доби в жодному разі не варто. Адже справжнє міжнародне право встановлюється на основі рівності держав, поваги до громадян інших країн, а цього в стародавню добу годі було очікувати, особливо після об’єднання Китаю першим імператором династії Цінь у 221 р. до н.е. Починаючи з цього часу Китай остаточно став державою, де «вся земля під небом належить імператору, а всі люди до меж землі – це його власність».

Посилання

Буткевич О.В. Міжнародне право Стародавнього Світу: монографія. Київ: Україна, 2004. С. 295.

Гавриленко О.А., Сироїд Т.Л. Історія міжнародного права: стародавня доба. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021. 232 с.

Гавриленко О.А., Сироїд Т.Л. Правовий статус особи під час воєн, що вели держави Стародавнього Сходу. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Право». Харків, 2020. Вип. 29. С. 46-53.

Гончаров С. Н. Китайская средневековая дипломатия: отношения между империями Цзинь и Сун (1127-1142). Москва: Наука; Главн. ред. восточн. лит-ры, 1986. 291 с.

Еволюція воєнного мистецтва: навчальний посібник. У 2 ч. Ч. 1 / Вєдєнєєв Д.В., Гавриленко О.А., Кубіцький С.О. та ін.; ред. Остроухов В.В. Київ: Національна академія СБУ. 2017. 276 с.

Жан-цзюй С. Военные методы Сыма Жан-цзюя. У-цзин. Семь военных канонов Древнего Китая. Санкт- Петербург: Евразия, 1998. URL: http://militera.lib.ru/science/zhan-tsui/index.html

Заєць А.П. Світоглядні основи права стародавнього Китаю. Наукові записки НаУКМА. Серія «Юридичні науки». Київ, 2019. Т. 3. С. 55-62.

Классическое конфуцианство. Т. 2: Мэн-Цзы. Сюнь Цзы / переводы, статьи, комментарии А. Мартынова и И. Зограф. Санкт-Петербург: Нева; Москва: Олма-Пресс, 2000. 208 с. URL: https://www.twirpx.com/ file/2163163/

Крил X.Г. Становление государственной власти в Китае. Империя Западная Чжоу. Санкт-Петербург: Евразия, 2001. 480 с.

Лао Цзы. Книга о пути жизни (Дао-Дэ цзин). С комментариями и объяснениями. Пер. с китайского, сост., предисл., коммент. В. Малявина. Москва: АСТ, 2018. 256 с. URL: https://www.twirpx.com/file/3107334/

Переломов Л. С. Империя Цинь первое централизованное государство в Китае (221-202 гг. до н.э.). Москва: Вост. лит., 1962. 244 с.

Рогожин А.И., Страхов Н.Н. История государства и права рабовладельческого Китая. Москва: Госюриздат, 1960. 92 с.

Сунь-цзи. Мистецтво війни / переклад Г. Латника. Київ: Арій, 2014. 128 с.

Bryant M. A World History of War Crimes: From Antiquity to the Present. London; New York: Bloomsbury, 2016. 289 p.

Roetz H. Confucian Ethics of the Axial Age. Albany: Suny Press, 1993. P. 26–7.

Liu D. International Law and International Humanitarian Law in Ancient China. Historical Origins of International Criminal Law. Vol. 1. FICHL Publication Series. № 20. Brussels, 2014. P. 87-113. URL: https://www. legal-tools.org/doc/7e22d8/pdf/

Martin W. A. P. Traces of international law in ancient China: condensed outline of a paper read before the Congress of Orientalists in Berlin, 13 September 1881. New York: Industrial Review, 1882. URL: https:// www.chinacultureandsociety.amdigital.co.uk/Documents/Details/Traces-of-international-law-in-ancient-China-- condensed-outline-of-a-paper-read-before-the-Congress/Z134_09_0289

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-25

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень