Деякі аспекти становлення та розвитку дослідницьких інфраструктур та суб’єктів наукової та науково-технічної діяльності

Анотація

Стаття присвячена дослідженню окремих питань дослідницьких інфраструктур. Проаналізовано особливості Європейських дослідницьких інфраструктур та загальні положення суб’єктів дослідницької інфраструктури. Визначено, що впровадження нової парадигми Відкриті інновації, Відкрита наука, Відкритість до світу дозволяє Україні брати участь у відкритих європейських інноваційних екосистемах як для вирішення спільних глобальних викликів так і для спільної участі в ланцюгу створення доданої вартості у високотехнологічних галузях промисловості Цифрового єдиного ринку. У статті здійснено огляд окремих організаційно-правових форм дослідницьких інфраструктур, в тому числі у формі Європейського консорціуму дослідницької інфраструктури (ERIC), де наша країна може безпосередньо брати участь. Зазначено, що наукова спільнота є безпосереднім учасником дослідницьких інфраструктур і тому якість суб’єктів науково-дослідної та науково-технічної діяльності є одним з ключових факторів їх результативної діяльності. Закцентовано увагу на високому рівні наукового потенціалу людських ресурсів в Україні, що дає можливість проводити наукові дослідження на світовому рівні. Розглянуті негативні чинники, в тому числі і військові дії на території України, та їх потенційні наслідки для дослідницької інфраструктури і наукової спільноти держави. Зроблено висновки, що хоча реформи і розпочато, але їх темпи і процес впровадження повільні, тому існує небезпека втрати частини свого науково-технічного потенціалу і можливостей для науки, які вони відкривають. Визначено коло проблем, які потребують вирішення в процесі становлення та розвитку дослідницьких інфраструктур і запропоновано шляхи вирішення, наголошено на необхідності створення умов для залучення до співпраці бізнесу, який би був економічно зацікавлений у проведенні інноваційних досліджень з метою подальшого впровадження цих розробок в реальний сектор економіки країни.