Становлення дізнання як виду процесуальної діяльності

Анотація

Розглядається процес виникнення, розвитку та нормативного врегулювання діяльності державних органів та осіб, що спрямована на збирання та збереження інформації про обставини правопорушення та створення належних передумов для судового розгляду. Залежно від нормативного регулювання такої діяльності та функціональних обов’язків органів, на які покладалося її здійснення, запропоновано виділення відповідних етапів.

Акцентується на необхідності поглибленого дослідження процесуальних засобів доказування під час дізнання, як форми досудового розслідування.

Зазначається, що на початковому етапі розвитку розшукового процесу, дізнання проводилося за нормами звичаєвого права, його процесуальна форма нормативно не визначалася, а зібрані матеріали не визнавалися доказами.

Наступний етап розвитку дізнання характеризується виділенням у ньому двох видів залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення, за яким воно проводилося. За одним з них воно здійснювалося у тих випадках, коли досудове слідство не проводилося, а за другим передувало попередньому слідству. В обох випадках на дізнання покладався обов‘язок збереження слідів злочину та усунення для підозрюваного можливості зникнути.

Розглядаються етапи та передумови формування дізнання як самостійної форми досудового розслідування, що здійснювалося, спочатку спеціально визначеними для цього підрозділами (починаючи з 60-х років минулого століття), а потім самостійними органами дізнання.

Доводиться недоцільність змішування дізнання, як виду процесуальної діяльністю, здійснення якої покладалося на органи дізнання, з оперативно-розшуковою діяльністю спрямованою на розкриття злочинів, яка покладається на визначені законом оперативні підрозділи.

Обґрунтовуються пропозиції щодо унормування засобів перевірки інформації про кримінальні проступки на початковому етапі, для з’ясування обставин його вчинення.