Щодо особливостей окремих способів збирання доказів у кримінальному провадженні

Анотація

У статті запропоновано вдосконалення класифікації способів збирання доказів (формування доказової основи правової позиції певного суб’єкта доказування) на: (1) способи, що використовуються суб’єктами, які здійснюють кримінальне провадження та (2) способи, які використовуються суб’єктами, які захищають у кримінальному провадженні свій або представлювальний ними інтерес. Досліджено сутність окремих способів збирання доказів (формування доказової основи правової позиції певного суб’єкта доказування), зокрема таких як: витребування та отримання, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, а також проведення інших дій стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Розглянуті особливості терміновживання щодо названих способів відповідно до чинного КПК України; проаналізовані питання щодо об’єктів витребування та отримання, можливих як процесуальних, так і не процесуальних дій, які здатні забезпечити подання до суду належних і допустимих доказів. Висловлені критичні зауваги стосовно порядку нормативного регламентування та використання того чи іншого способу, а також загалом щодо доцільності виділення такого способу як ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. З приводу останнього підтримана висловлена в науковій літературі думка про те, що таке «ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій» варто розглядати не як спосіб збирання доказів стороною захисту, а як одну з можливостей участі сторони захисту в доказуванні, яке здійснює сторона обвинувачення. Окрема увага приділена особливостям документального оформлення порядку використання всіх розглянутих способів збирання доказів (формування доказової основи правової позиції певного суб’єкта доказування).