Віктимологічний портрет жертви домашнього насильства

Анотація

В умовах світової пандемії поступово зростає кількість випадків домашнього насильства, що безумовно вимагає особливої уваги з боку суспільства й держави та розробки дієвих шляхів мінімізації таких випадків. Зважаючи на те, що жертва насильства завжди потребуватиме захисту, необхідним є розуміння можливого віктимологічного портрету потенційної жертви.

Метою дослідження виступає комплексний аналіз віктимологічного портрету жертви домашнього насильства.

Методика аналізу проблеми. При дослідженні предмету наукової статті було використано комплекс загально-наукових (аналізу, синтезу, експерименту) та спеціально-юридичних ( порівняльно-правовий, синергетичний) методів.

Результати дослідження. В процесі дослідження було з’ясовано, що збільшення кількості випадків домашнього насильства, що відбувається протягом останніх років, має пряму кореляцію, у тому числі, із світовою пандемією Covid-19. Відтак, доводиться фіксувати, що у вирішенні проблематики домашнього насильства, незважаючи на її достатній ступінь дослідженості, донині відсутні єдині теоретичні та методологічні підходи. Визначено, що жертвою кримінального правопорушення є фізична особа, якій внаслідок або за умови її взаємовідносин зі злочинцем безпосередньо або опосередковано завдано фізичної, моральної або майнової шкоди. Визначальною ознакою жертви, якій заподіяно шкоду внаслідок або за умови взаємовідносин зі злочинцем, буде існування між вказаними особами саме таких стосунків, які призвели до її віктимізації. Аргументовано, що до основних компонентів, так званих підсистем кримінологічної характеристики особи, яка є жертвою насильницьких дій, слід віднести наступні: 1) соціально-демографічні параметри (стать, вік, освіта, сімейний стан, соціальні зв’язки); 2) морально-психологічну характеристику, що відображає сприймання особою соціальних цінностей і соціальних функцій, які вона виконує. Зроблено висновки, що особистість жертви кримінального насильства характеризується комплексом достатньо стабільних типових соціально-демографічних та морально-психологічних ознак, які за взаємодії із зовнішніми чинниками обумовлюють підвищену можливість індивіда стати жертвою кримінально - насильницької поведінки, оскільки більшість із них мають віктимний характер та схожі із характерними ознаками злочинця. Більше того, аналіз взаємостосунків злочинця й потерпілого дозволив встановити основні сфери профілактики насильницьких злочинів, а доповнюючи дослідження інформацією про поведінку потерпілого, ми визначили основні віктимні форми поведінки особи, яка є жертвою насильницьких дій.

Наукова новизна. У статті зроблено комплексну характеристику віктимологічного портрету жертви насильства з урахуванням останніх законодавчих змін. Аргументовано необхідність приділення більшої уваги саме психо-емоційному стану потенційної жертви насильницького правопорушення.

Практична значимість. Результати цього аналізу можуть бути використані для подальших досліджень у кримінології, зокрема віктимологічних особливостях жертви потенційного насильницького правопорушення.