Китайський та Японський кримінальні кодекси VІІ ст.: подібності і відмінності

Анотація

Проведено порівняльний аналіз кримінальних кодексів Стародавнього Китаю та Японії. Показано, що історія традиційного китайського права охоплює чотири тисячоліття і поділяється на два основні етапи — античність і середньовіччя, які розмежовуються в X столітті. Система кримінальної відповідальності разом із купівлею золота склалася в Китаї ще в XXІ-XVІ століттях до нашої ери. У VIII-III століттях до нашої ери центральною проблемою правової думки виявилося управління державою. Важливу роль у розвитку права відіграли Конфуцій і Лао-цзи, які не відкидали застосування кримінальних покарань в державному управлінні. Кримінальне право Стародавнього Китаю отримало свою назву і структуру за різних династій. Після «Канону законів», який складався з 6 розділів, вийшов «Кримінальний кодекс законів з 9 розділів», пізніше ‒ з 18 розділів, потім з 12 розділів. Останньою була назва «Назва кримінальних покарань і правила їх застосування», яка, як виявилося, була успадкована від династії Тан. Авторка доходить висновку, що наявні спільності та відмінності кримінальних кодексів Китаю та Японії VІІ ст. До перших можна віднести формування кримінального права обох країн на засадах конфуціансько-правових ідей, основою яких було управління державою і суспільством, багатоступінчастість цього процесу, переслідування його творцями з використанням кримінального права одна мета: забезпечення єдності держави, сили та авторитету центральної влади та стабільності в суспільстві. Одиниця викупу однакова: 596 і 600 грамів міді, кількість видів покарань: 5 проти 5 , сума викупу з них: 1-5 цзин проти 1-5 кін. Відмінності полягають у самостійному виникненні китайського права, а японського права – під вирішальним впливом китайського права. Час становлення китайського права перевищив тисячоліття, тоді як японське право сформувалось лише за одне століття. Структура японського кодексу передбачала 8 найтяжчих злочинів проти 10 у китайському документі. Він не містить коментарів, які насправді наведені в Конституції Сьотоку, Маніфесті Тайка та Тайхо Ре. Два найтяжчих злочини Тайхо Ріцу взагалі не згадав: «розбіжність між родичами» та «інцест». 6 із 8 цих злочинів називалися по-різному і лише 2 з останніх збігалися з китайськими; «Велика неповага» (п. 6) та «порушення службових обов’язків» (п. 8). Загалом, незважаючи на зазначені відмінності, формулювання змісту найтяжчих злочинів обома кодексами було ідентичним.