Деякі питання правового регулювання реквізиції в Україні

Анотація

Право власності в Україні гарантоване як на рівні Конституції України, так і на рівні багатьох інших законодавчих актів. Належне правове регулювання цього правового інституту є запорукою економічного розвитку нашої держави та збереження її потенціалу. Цивільний кодекс України, як основний акт цивільного законодавства, питанням регламентації відносин власності приділяє особливу увагу. При цьому, ефективному врегулюванню в умовах євроінтеграційних процесів підлягають як підстави набуття права власності, так і його припинення, а у сучасний період особливої актуальності набувають питання реквізиції.

Реквізиція є способом припинення права власності на майно (у тому числі на земельні ділянки) у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії, в умовах воєнного або надзвичайного стану та за інших надзвичайних обставин з метою суспільної необхідності та є одночасно способом виникнення винятково права державної власності. У законодавстві України також надано визначення примусового відчуження майна та вилучення майна: примусове відчуження майна – позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості; вилучення майна – позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. За своїм призначенням усі описані вище процедури опосередковують спільну мету – надання майна для потреб держави в умовах правового режиму воєнного, надзвичайного стану чи за інших надзвичайних обставин.