Право на використання об’єктів інтелектуальної власності у сфері архітектури

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.70.30

Ключові слова:

авторське право, будівництво, майнові права, відтворення, торговельна марка, проектна документація

Анотація

Стаття присвячена висвітленню актуальних питань правової охорони об’єктів права інтелектуальної власності у сфері архітектури. Проаналізовано майнові права інтелектуальної власності на об’єкти архітектурної діяльності.

Встановлено, що суб’єкти інтелектуальної власності у сфері будівництва наділені як особистими немайновими правами (щодо окремих об’єктів), так і майновими правами інтелектуальної власності. Доведено, що єдиною спеціальною нормою щодо майнових прав інтелектуальної власності у сфері будівництва є норма ст. 30 Закону України «Про архітектурну діяльність», яка врегульовує відносини щодо майнових прав на об’єкти архітектури як об’єкти авторського права. Встановлено, що твір архітектури традиційно розглядається законодавцем як об’єкт авторського права. Обґрунтовано, що використання твору архітектури найчастіше відбувається шляхом відтворення. Доведено, що зведення будівлі (споруди) має потрійну правову природу: по-перше, є способом використання проектної документації (як об’єкту первинного щодо реально збудованої будівлі); по-друге, є діями, внаслідок яких створюється новий твір – реально існуючий об’єкт архітектури чи містобудування; по-третє, є діями, внаслідок яких створюється новий об’єкт права власності.

Обґрунтовано, що право автора на фото- та відеофіксацію об’єкту архітектури повинно розглядатись як одне із майнових авторських прав, оскільки за своєю суттю фото- і відеофіксація є способами відтворення твору. Доведено, що відтворення об’єкту архітектури може відбуватися шляхом як прямого копіювання усіх ознак зовнішнього вигляду, дизайну, планування об’єкту архітектури, так і непрямого копіювання. Непрямим копіюванням об’єкту архітектури слід вважати випадки, коли автор нової проектної документації відтворює не усі, а лише частину творчих ознак проекту іншого автора, залишаючи при цьому незмінним загальний стиль, ідею об’єкту.

Встановлено, що спеціальне патентне законодавство не передбачає особливостей використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків у сфері будівництва. Доведено, що промислові зразки часто забезпечують правову охорону дизайну (інтер’єру) приміщень, формуючи певний фірмовий стиль, тому відтворення (копіювання) такого інтер’єру трактуватиметься як порушення виключних майнових прав на промислові зразки.

Обґрунтовано, що реєстрація торговельної марки, яка містить зображення, що охороняється авторським правом, може бути здійснена за наявності виключних прав на використання твору архітектури у заявника.

Посилання

Греков Є. А. Авторське право на твори архітектури. Автореф. дис. к.ю.н. НДІ приватного права і підприємництва Академії правових наук України. К. 2007. 22с.

Вербицька А. О. Твір архітектури як об’єкт авторського права. Автореф. дис. к.ю.н. Київ. нац. ун-те ім. Т. Шевченка. К. 2018. 20 с.

Мироненко Н. В., Ряботягова Л. П. Твір архітектури як об’єкт договірних відносин. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2013. № 6. С. 10-18.

Чабан О. Авторське право на архітектуру збудованого багатоквартирного житлового будинку. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 11. С. 47-50.

Шишка Р. Б. Поняття та характеристика договору про проведення ландшафтно-дизайнерських робіт. Міжнародний юридичний вісник: збірник наукових праць Нац. ун-тету держ. подат. служби України. 2014. Вип. 1. С. 184-188.

Яворська О. С. Теорія та практика застосування презумпції творчого характеру праці, результатом якої є об’єкт інтелектуальної власності. Вісник Львівського ун-тету. Серія юридична. 2017. Вип. 64. С. 175-180

Glado Y., Yavorska O., Tarasenko L., Tsilmak O., Matiienko T. Features of the contract for engineering services in civil law of Ukraine: ways to improve the process in the context of improving business. Business: Theory and Practice. 2021. 22 (2). 462-469.

Підопригора О. А. Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посібник. К. Юрінком Інтер. 1998. 336 с.

Турчин Л. Правова природа майнових прав інтелектуальної власності. Vishegrad Journal on Human Rights. 2019. № 6. Т. 2. С. 191-196.

Право інтелектуальної власності. Підручник. За заг. ред. О. І. Харитонової. К. Юрінком Iнтер. 2019. 544 с.

Якубівський І. Є. Проблеми набуття, здійснення та захисту майнових прав інтелектуальної власності в Україні. Автореф. дис. д.ю.н. ЛНУ ім. І. Франка. Львів. 2019. 40 с.

Phebe Mann, Janice Denoncourt. Copyright issues on the protection of architectural works and designs. 25th Annual Conference of Association of Researchers in Construction Management. 2009. Albert Hall. Nottingham. 707-716 p.

Michael Bampton. Architects and Intellectual Property: Protecting Your Building Plans and Designs. NSW Architects Registration Board. 2017. URL: https://www.architects.nsw.gov.au/download/Architects%20and%20 Intellectual%20Property_2017.pdf (дата звернення 10.04.2022).

Постанова Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 826/20177/16. URL: https://reyestr.court.gov. ua/Review/81431125 (дата звернення 10.02.2022).

Тарасенко Л. Л. Використання знака для товарів і послуг і «Trade dress». Науковий вісник Ужгородського нац. ун-тету. Серія «Право. 2019. № 55. С. 66-71.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-18

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право