Місцеві вибори у країнах Європейського Союзу та Україні: порівняльна характеристика

Анотація

У статті проведено порівняльний аналіз виборчого законодавства країн ЄС та України на місцевому рівні і на основі цього аналізу напрацьовано пропозиції щодо вдосконалення виборчого законодавства України з урахуванням досвіду Європейського Союзу.

Основні форми безпосередньої демократії у переважній більшості країн – членів ЄС та України закріплені на конституційному рівні, а порядок підготовки і проведення виборів регулюють спеціальні закони про вибори. Вітчизняне виборче законодавство переобтяжене деталізованими нормами щодо процедурних аспектів, на відміну від законодавства країн ЄС, в яких набагато більше уваги приділяється питанням прозорості партійних фінансових фондів та прозорості фінансування виборчих кампаній, а також захисту інтересів національних меншин.

Охарактеризовано основні способи реалізації права голосу не за місцем включення до списків виборців у країнах – членах ЄС: голосування за відкріпними посвідченнями на спеціально визначених дільницях, голосування на території дипломатичних і консульських представництв, голосування поштою, голосування за довіреністю, голосування за місцем перебування, голосування через Інтернет, дистанційне голосування. Зазначено, що норми, в яких закріплено інститут грошової застави є дискримінаційними, оскільки порушується принцип рівності виборчого права і створюється ситуація за якої з політичної арени усуваються кандидати за майновим критерієм.

Актуальним для країн ЄС є вжиття заходів для створення належних умов всебічної реалізації принципу рівності громадян перед законом, зокрема подоланню фактичної нерівності можливостей жінок і чоловіків.

З метою приведення у відповідність законодавства України до міжнародних стандартів, які встановлені Європейським Союзом пропонуємо: надати право голосу на місцевих виборах громадянам інших держав або особам без громадянства, які постійно проживають на території відповідної територіальної громади і постійно сплачують місцеві податки та збори, мають спільні місцеві інтереси пов’язані побутом, інфраструктурою, спілкуванням, відпочинком тощо; запровадити електронне голосування; не застосовувати інститут грошової застави на місцевому рівні; запровадити індивідуальне (партійне) гендерне квотування за прикладом Франції.