Держава і революції. Частина VІ. Політико-правова стабільність як запорука добробуту суспільства

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню загальнотеоретичних підвалин політичної стабільності як запоруки добробуту суспільства.

Виявлено, що перехід від однієї суспільно-економічної формації до другої далеко не завжди сприяє прогресу та покращенню життя суспільства. Вказано, що насправді благополуччя людини і суспільства залежить від поступу науково-технічного прогресу, технологічних, господарських та економічних факторів розвитку, для забезпечення яких необхідна стабільність, дарована і гарантована державою.

Охарактеризовано державу, як найвищу цінність та найважливіший винахід людства, що гарантує мир, безпеку, благоденство і розвиток суспільства за допомогою згуртування сил окремих людей та управління ними. З’ясовано, що з плином часу, роль і значення держави невпинно зростає, пропорційно до ускладнення життя суспільства та потреби управління його справами. Наголошено, що важливою складовою цінності держави є її стійкість, як визначальна підвалина стабільності, що необхідна для планомірного розвитку та нормального буття суспільства.

Визначено, що конституційна монархія і президентська республіка є найбільш придатними для забезпечення стабільності формами правління. З’ясовано, що панування виконавчої влади та авторитарний режим сприяють забезпеченню стабільності. Автори стверджують, що недемократичні режими вельми часто досягають високого рівня ефективності та легітимності, як про це свідчить попередній досвід етатистської Туреччини, СРСР, Третього Рейху, Китаю, Лівії, Білорусі, а також Наполеонівської Франції та численних абсолютних монархій Нового часу (Франція часів Людовіка XIV, Росія часів Петра І та Катерини ІІ, Пруссія часів Фрідріха ІІ та ін.) тощо.

Піддано критиці багатопартійну систему, яка, на думку авторів, свідчить про незрілість політичної системи суспільства та може призвести до падіння державності на тлі загального безладу. Окреслено важливу роль одно та двопартійної системи у контексті забезпечення стабільності у суспільстві. Автори вказують на необхідність запровадження мажоритарного голосування в один тур для забезпечення формування двопартійної системи тощо.