Система права в контексті сучасних підходів до праворозуміння

Анотація

В статті досліджується сучасний стан розробки проблеми структури системи права та критеріїв виокремлення галузей та інститутів права у юридичній науці. Звертається увага, що при вивченні цього питання необхідно не тільки відтворювати традиційні підходи у теорії права, а й враховувати новітні напрацювання вітчизняних теоретиків права в цій сфері, критично аналізувати можливості їх використання для вирішення неоднозначних питань теорії права. Дискусійність проблеми критеріїв виділення галузей та інститутів права як структурних складових системи права спонукає продовження наукового пошуку спрямованого на об’єктивне вирішення цього питання. Одним із таких досліджень є робота “Галузі та інститути правової системи (міфи і реальність)” (К., 2002) автора діалектичної теорії права, доктора юридичних наук О.І. Ющика. Використання діалектичного методу як базового методу наукового пізнання дало йому можливість зробити принципово нові висновки щодо структурних елементів системи права, які змінюють традиційну правову картину.

Визначено, що первинним структурним елементом системи права слід вважати не норму права, а суб’єктивні права та відповідні юридичні обов’язки суб’єктів правовідносин в їх взаємозв’язку, які виражені в диспозиції норми права (предмет норми права).

Зазначено, що інститут права будується не на основі однорідних суспільних відносин певного виду, а об’єктивною змістовною основою правових інститутів є відповідні суспільні інститути, необхідність існування яких в конкретному суспільстві визначається суспільною потребою. Норми права регулюють суспільні відносини, в першу чергу, через правове регулювання відповідних суспільних інститутів. Формування правового інституту в системі права означає, що відповідний суспільний інститут визнається владним суб’єктом необхідним, обов’язковим, тобто санкціонується ним, а отже правила поведінки, що визначають функціонування цього суспільного інституту втілюються в нормах права.

Вказано, що основою побудови галузі права є не спільний предмет та метод правового регулювання, а узагальнене (родове) вихідне право, яке включає в себе певне коло вихідних прав (предметів норм права, їх диспозицій, тобто суб’єктивних прав та відповідних юридичних обов’язків). Наприклад, сукупність суб’єктивних вихідних прав членів сім’ї утворює узагальнене сімейне право; сукупність суб’єктивних вихідних прав, що пов’язані з працею, утворюють узагальнене трудове право; сукупність вихідних прав різних суб’єктів на господарську діяльність утворює узагальнене господарське право і т.д.