Темперамент як біологічна детермінанта злочинної поведінки

Анотація

Стаття присвячена аналізу біологічних детермінант злочинної поведінки, а саме впливу темпераменту на девіантність особи. Біологічні чинники відіграють суттєву роль у формуванні девіантної (злочинної) поведінки. Вони визначають певний характер реакцій особи на впливи будь-якого характеру.

Визначено, що темперамент – це сукупність певних властивостей, які досить стійко характеризують динамічні особливості психіки індивіда. У кожному випадку це зафіксована у вигляді психологічного поняття форма прояву, притаманного конкретному індивіду способу життя. Активність, реактивність, сенситивність, пластичність, екстраверсія, темп реакцій, емоційність, значною мірою визначають, як людина живе, в який спосіб вона встановлює і реалізує свої стосунки зі світом. 

Проаналізовано декілька теорій темпераменту та його співвідношення з девіантною поведінкою. З’ясовано, що  біологічні теорії детермінації злочинної поведінки, ймовірно, з’явилися одними з перших. Більшість біологічних теорій виникало в межах кримінологічного дослідження суспільства.

 Визначено, що в кримінологічних працях дослідження темпераменту як біологічної детермінанти девіантної поведінки почало з’являтися тільки у кінці ХХ-го сторіччя у працях американських вчених.  Основне пояснення цього факту є те, що велика частина досліджень темпераменту була проведена психологами, які вивчають дітей у дуже ранньому віці - задовго до того, як вони виявляють справді злочинні форми поведінки. Проявляючись в динамічних особливостях психіки і поведінки людини, кожен тип темпераменту може мати свої переваги і недоліки.

Сучасні кримінологічні дослідження дозволяють прийти до висновку, що успадковується не якась конкретна форма девіантної поведінки (наприклад, злочинна), а саме індивідуально-психологічні властивості, що збільшують ймовірність формування девіантності, наприклад імпульсивність, агресивність, прагнення до домінування чи лідерства.

Зроблено висновок, що біологічні детермінанти девіантної поведінки діють тільки в сукупності  з соціальними  та утворюють причинно-наслідковий комплекс злочинності і слугують передумовою для подальшого розроблення заходів, спрямованих на запобігання злочинності у всіх її проявах.