Державна політика в сфері прав людини в епоху цифрових трансформацій

Анотація

Робота присвячена висвітленню поняття прав і свобод людини в умовах глобалізаційних процесів. Проаналізовано поняття людського виміру глобалізації, фактори, що впливають на зміст прав і свобод людини та народів. Зокрема визначені  стандарти прав людини  у сфері сучасних інформаційних технологій. Визначено, що трансформація суспільства обумовлена розвитком інформаційного суспільства та поступовим переходом до суспільства знань, впливом цифровізації на всі суспільні процеси. Активне використання цифрових технологій в різних напрямках життєдіяльності зумовило постановку питання про необхідність і достатність прав і свобод людини і громадянина, та виокремило поняття цифрові права і свободи людини. Узагальнюючи  різні підходи, визначено, що глобалізація прав людини- це процес впливу на права людини різних чинників та факторів  міжнародного значення (політичних, соціальних,  економічних, інформаційних тощо) в окремих країнах; взаємозалежність соціального стану індивіда від життя народів та людства в цілому та навпаки; це універсалізація позитивного світового досвіду в галузі прав людини, визнання та закріплення універсального статусу прав та свобод людини, їх захисту на міжнародному рівні.  Проаналізовано, що особисті права і свободи людини, як відомо, є невід’ємними від безпеки людини, суспільства і держави. За цих умов актуальною постає проблема пошуку балансу між захистом приватності, у тому числі інформаційної приватності життя людини, та потребами захисту інформаційної і національної безпеки. Тобто, в умовах правової держави та розвитку інформаційного суспільства мають бути законодавчо визначені обмеження довільного поводження з правами людини, зокрема в інформаційній сфері. Вказана проблема значно актуалізувалася в сучасних умовах цифрових трансформацій та введення надзвичайної ситуації, пов’язаної з карантинно-обмежувальними заходами, що сприяло виявленню низки важливих питань, які потребують термінового опрацювання. Трансформація суспільства обумовлена розвитком інформаційного суспільства та поступовим переходом до суспільства знань, впливом цифровізації на всі суспільні процеси. Активне використання цифрових технологій в різних напрямках життєдіяльності зумовило постановку питання про необхідність і достатність прав і свобод людини і громадянина, та виокремило поняття цифрові права і свободи людини. 

Визначено, що до цифрових прав  відносять і такі фундаментальні права, як свобода вираження думки і слова, приватність, право на інформацію, право на участь в управлінні державними справами тощо, і такі, як право бути забутим, право на анонімність чи навіть право на Інтернет.

В сучасній науковій літературі виокремлені та  досліджуються такі  нові права, і як право бути забутим, право на анонімність, право на захист персональних даних, право на цифрову освіту та доступ до цифрових знань; права, пов’язані із захистом генетичної інформації; права на участь в обороті майна в цифровій сфері тощо. Зазначається, що особливо вразливим в епоху цифрової трансформації стає право на приватність, яке є одним із головних прав, які втілюють свободу людини у її негативному розумінні, тобто свободу від втручання ззовні, право на освіту також активно розвивається в епоху цифровізації.  Визначено нове право - «право на цифрову смерть».  Приділена увага групі цифрових прав, які покликані забезпечити реалізацію конституційних принципів в сфері демократичного устрою нашої держави, так категорія «електронна демократія» міцно входить в сучасний конституційно-правової вжиток. Зроблений висновок, що забезпечення безпеки в інформаційно-комунікаційному середовищі стає пріоритетним напрямком науково-технічної діяльності, вимагаючи істотної уваги й зусиль з боку людини, суспільства, владних структур і юридичної науки держави.