Європейські стандарти адміністративно-правового забезпечення права на безоплатну правову допомогу та національне законодавство

Автор(и)

  • В. Сахнюк Здобувач вищої освіти третього рівня Національного університету водного господарства та природокористування, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.69.53

Ключові слова:

безоплатна правова допомога, адміністративно-правове забезпечення, практика ЄСПЛ

Анотація

У статті проаналізовано стандарти адміністративно-правового забезпечення права на безоплатну правову допомогу. Зазначено, що таке право є невід’ємним правом кожного та гарантоване низкою міжнародних документів, в тому числі Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дозволив виділити такі основні порушення в організації процесу надання безоплатної правової допомоги: 1. Недостатня активність в інформуванні громадян про можливість отримати безоплатну правову допомогу та реалізувати своє право на захист. 2. Нечітке формулювання підстав відмови чи невмотивованість рішення про відмову у наданні безоплатної правової допомоги. 3. Несвоєчасність винесення рішення. 4. Відсутність можливості оскаржити відмову у наданні безоплатної правової допомоги. 5. Відсутність формального рішення, яке донесене до особи у відповідь на клопотання про надання юридичної допомоги.

З цих порушень сформовано такі вимоги до організації адміністративно-правового забезпечення безоплатної правової допомоги: 1. Національні інституції зобов’язані приймати рішення у відповідь на клопотання про надання безоплатної правової допомоги у встановлені строки, яке повинно бути чітко вмотивованим. 2. У національній системі повинен бути встановлений порядок оскарження відмови у наданні безоплатної правової  допомоги. 3. Держава зобов’язана проводити активну інформаційну кампанію з метою повідомлення громадянам їх права на безоплатну правову допомогу.

Зроблено висновок про те, що загалом ці вимоги відтворені в національному законодавстві, однак на практиці потребують певного допрацювання з приводу часто формального підходу до відмови у наданні безоплатної правової допомоги та роботи над збільшенням поінформованості громадян, в тому числі тих, які перебувають у місцях позбавлення волі щодо їх права на отримання безоплатної правової допомоги.

Посилання

Джеремі Макбрайд Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес. Київ: «К.І.С.», 2010 576 с.

Кідалов С. О. Вплив практики Європейського суду з прав людини на доступ осіб до системи безоплатної правової допомоги в Україні. Право, людина, довкілля. 2020. С. 130-139.

Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text

Оверчук С. В. Умови надання безоплатної правової допомоги в контексті прецедентної практики Європейського суду з прав людини. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2016. № 1 (13). С. 1-43.

Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 02.06.2011 № 3460-VI. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text

Рішення по справі Tabor v. Poland, № 12825/02, 2006. URL: http://www.echr.coe.int/].

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року №460/4046/20. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/91334522

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року № 580/4168/19. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/87471585

Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захист прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2020 рік. Офіційний сайт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. URL: https://ombudsman.gov.ua/files/2021/zvit_2020_rik_.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-15

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право