Поліцейське піклування в діяльності підрозділів Національної Поліції України

Анотація

Стаття присвячена дослідженню співвідношення понять «піклування» та «поліцейське піклування», визначенню підстав та умов застосування поліцейського піклування та аналізу проблемних аспектів застосування цього поліцейського заходу в діяльності підрозділів Національної поліції. Досліджуються проблемні питання встановлення поліцейського піклування щодо неповнолітніх осіб віком до 16 років, визначається статус та категорії осіб, які залишилися без догляду, звертається увага на відсутність єдності законодавчих приписів щодо віку особи, до якої може застосовуватися поліцейське піклування, що впливає на виконання працівниками Національної поліції своїх функціональних обов’язків. Обґрунтовується висновок про необхідність  подальшого вдосконалення положень статті 41 Закону України «Про Національну поліцію» з метою врегулювання з приписами Закону України «Про психіатричну допомогу», оскільки їх ігнорування при застосуванні поліцейського піклування стосовно особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, без залучення лікаря-психіатра призведе до порушення презумпції психічного здоров’я та права громадянина висловити свою усвідомлену згоду на отримання психіатричної медичної допомоги.

Автор доходить висновку, що нормативні засади поліцейського піклування, як превентивного поліцейського заходу, визначені у Законі України «Про Національну поліцію», з однієї сторони містять законодавчі новели, невідомі минулій практиці правоохоронних органів, а з іншої – механізм їх застосування потребує уточнення та конкретизації з огляду на вищезазначені прогалини законотворення. Суб’єктами застосування поліцейського піклування до осіб, визначених у ч.1 ст.41 вказаного Закону, в першу чергу виступають співробітники патрульної поліції, які здійснюють патрулювання на певній території населеного пункту чи поза його межами. У той же час, перелік таких осіб потребує конкретизації та нормативного закріплення з урахуванням аналізу результатів правозастосовної практики.