Форма та зміст мирової угоди в цивільному процесі

Анотація

Стаття присвячена аналізу основних теоретичних та практичних проблем укладення мирової угоди в цивільному процесі. Автором мирова угода розглядається як комплексний засіб, що має матеріальну і процесуальну природу, а це, в свою чергу, позначається на порядку її укладення. Відзначається важливість дотримання матеріальних та процесуальних норм, що визначають процедуру укладення мирової угоди, яка в інакшому разів не зможе вплинути ні на матеріальні, ні на цивільні процесуальні відносини.

Автор зауважує, що питання форми мирової угоди в цивільному процесі регламентується цивільним процесуальним законодавством, яке вимагає від сторін подати до суду спільну письмову заяву, підписану ними обома, де мають бути викладені умови мирової угоди. Підтримується позиція законодавця щодо важливості укладення мирової угоди в єдиному документі для недопущення зловживання правом на укладення мирової угоди. Враховуючи новели чинного цивільного процесуального законодавства України стосовно формування системи електронного правосуддя, робиться висновок щодо можливості укладення мирової угоди в електронній формі, яка має бути засвідчена електронними підписами обох сторін.

Відзначається, що питання змісту мирової угоди в законодавстві України регламентується слабо, оскільки в матеріальному законодавстві згадки про мирову угоду не має, а в цивільному процесуальному умови мирової угоди визначається слабо. Саме завдяки цьому на практиці є дуже багато випадків, коли суди не затверджують мирову угоду та продовжують розгляд цивільної справи далі, оскільки сторони таким чином визначають зміст мирової угоди, що він не відповідає чинному законодавстві або порушує права та інтереси інших осіб. Стверджується, що в змістів мирової угоди сторони можуть визначати не тільки матеріальні права та обов’язки, але і процесуальні (зокрема, право на відшкодування судових витрат).