Поняття договору як одна із теоретичних основ правового регулювання надання фінансових послуг

Автор(и)

  • С. Святошнюк Випускник аспірантури кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.69.26

Ключові слова:

договір, юридичний факт, домовленість, правовідношення, фінансова послуга

Анотація

Визначення поняття договору як одна із теоретичних основ правового регулювання надання фінансових послуг в Україні має доктринальне значення для надання фінансових послуг.

Автором зазначається, що в Цивільному кодексі України відсутні окремі положення щодо договору про надання фінансових послуг. Звертаючись до спеціального законодавства, зазначається що закони не містять визначення поняття договору про надання фінансових послуг, проте із аналізу окремих статей можливо дослідити підхід до розуміння досліджуваного договору через категорію «договір-юридичний факт».

У статті стверджується, що відповідно до визначення поняття договору, як юридичного факту, договір є певними правомірними діями з боку сторін, що мають намір встановити, змінити чи припинити певні права та обов’язки. Однак, договір не тільки є підставою для виникнення, зміни або припинення певних прав та обов’язків, тобто «впливає» на динаміку правовідносин, але й за допомогою договору сторони можуть визначати конкретний зміст прав та обов’язків у кожному окремому випадку.

Договір відрізняється від інших юридичних фактів тим, що він не тільки дає підстави для застосування тієї чи іншої норми права у конкретному випадку і для виникнення, зміни чи припинення конкретних правовідносин, а й безпосередньо регулює поведінку сторін, визначає права та обов’язки учасників правовідносин. Це випливає із сутності договору, як домовленості сторін, акту їхньої волі. Своїм волевиявленням сторони приймають на себе певні обов’язки і набувають певних прав.

Незважаючи на те, що із змісту окремих статей спеціальних законів щодо надання фінансових послуг можна визначити договір про надання фінансових послуг як юридичний факт, з яким пов’язується виникнення правовідносин із надання фінансових послуг, – доктринальне значення має визначення договору через класичну теорію тлумачення договору як домовленості.

Посилання

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: закон України від 12.07.2001, із змін. та допов. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text

Про фінансові послуги та фінансові компанії: Закон України № 1953IX від 14.12.2021 р. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71092

Иванов В.В. Общие вопросы теории договора. М.: ЭдиториалУРСС, 2000. 158 с.

Договор в народном хозяйстве (вопросы общей теории) / Сулейменов М.К., Покровский Б.В., Жакенов В.А. и др. Алма-Ата: Наука, 1987. 176 с.

Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.): ученик. М.: Фирма «СПАРК», 1995. 556 с.

Алексеев С. С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие, классификация / Советское государство и право. 1987. № 6. С. 12-19.

ЩенниковаЛ.В.Одоговоромправе,егоперспективахиконструкциигражданско-правовогодоговора // Законодательство. 2003. № 5. С. 18–21. С. 19.

Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание и функции // Антология уральской цивилистики, 1925 - 1989. Сборник статей. М.: Статут, 2001. С. 166-182.

Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд. 3-е, испр. М.: «Статут», 2001. 476 с. С. 17

Халфина Р.О. Значение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве. Москва : Изд-во АН СССР, 1952. 478 с.

Вавженчук С. Деякі ознаки договору як юридичного факту та договору-правовідношення. Підприємництво, господарство і право. № 5. 2019. С. 6-11.

Иоффе О.С. Обязательственное право. Москва : Юрид. лит., 1975. 880 с.

Братусь С. Н. Принципы советского гражданского права. Изд-во высш. уч. заведений. 1960. № 1. С. 47 – 52.

Безбах В.В. Советское и гражданское право. М.: «Наука», 1989. 336 с.

Бекленищева И.В. Гражданско-правовой договор: классическая традиция и современные традиции. М.: «Статут», 2006. 204 с.

Основные институты гражданского права зарубежных стран : (сравнительно-правовое исследование) / под.ред. В. В. Залесского. М.: Норма, 2000. 644 с.

Егоров Н.Д. Гражданское право: учеб.в 3т. Т.1. М.: «Проспект», 2006. 315 с.

Беляневич О.А. Господарське договірне право України: теоретичні аспекти. К.: Юрінком Інтер, 2006. 592 с.

Чанишева А. Р. Договір і зобов’язання: питання співвідношення / Правове життя сучасної України : у 3 т. : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 15 трав. 2020 р.) / відп. ред. М. Р. Аракелян. Одеса : Гельветика, 2020. Т. 3. С. 393-396.

Савиньи Ф. К. Обязательственное право / Ф. К. Савиньи. М., 1876. 581 с.

Хвостов В. М. Система римского права: учебник / В. М. Хвостов. М.: Изд-во «Спарк», 1996. 522 с.

Мейер Д. И. Русское гражданское право. В 2-х ч. М. : Статут, 1997. Ч. 1. 628 с.

Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву. Избранные труды по гражданскому праву. В 2 т.: Т. 1. М.: Статут, 2002. 428 с.

Гражданское право: актуальные проблемы теории и практики / под общ. ред. В. А. Белова. М.: Юрайт-Издат, 2007. 993 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-15

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право